Майже половина території нашої планети може перетворитися на "посушливі землі"
За прогнозами науковців, до 2100 року посушливі зони розширяться на понад 40% суші Землі, охопивши додаткову територію розміром із цілий Алжир.
Глобальне потепління / © http://www.flickr.com/DanRhett
Через глобальне потепління найпосушливіші регіони нашої планети стають ще сухішими, а кордони аридних зон поступово зміщуються, знищуючи рослинність і змінюючи природні ландшафти.
Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Environmental Research Letters, до кінця XXI століття посушливі землі можуть охопити понад 40% усієї території Землі.
Дослідники з Китайської академії лісівничих наук використали оновлені кліматичні моделі CMIP6 та історичні дані за 1960–2023 роки, щоб оцінити поточну ситуацію та спрогнозувати подальше розширення аридних територій.
За даними науковців, у період з 1994 по 2023 рік посушливі землі вже становили 38,58% загальної площі суші (без урахування Антарктиди). Залежно від сценарію викидів парникових газів, до 2071–2100 років цей показник зросте до 39,31–40,28%.
Найбільше зростання прогнозують для гіпераридних (надпосушливих) зон. Максимальна оцінка розширення становить близько 2,37 мільйона квадратних кілометрів, що за площею дорівнює території Алжиру. Наразі структура посушливих земель поділяється на чотири типи:
Семіаридні (напівпосушливі) зони: 14,72% суші;
Аридні (посушливі) зони: 11,24% суші (переважно в Австралії та Китаї);
Субгумідні (сухі субобланчені) зони: 6,35% суші (широко представлені в Китаї та РФ);
Гіпераридні (надпосушливі) зони: 6,27% суші (зокрема в Алжирі, Лівії та Саудівській Аравії).
Науковці зазначають, що географічне розширення посушливих умов на раніше вологіші регіони загострить дефіцит питної води, прискорить деградацію екосистем і дезертифікацію (опустелювання). Це створить серйозні виклики для сталого розвитку людства.
Найсуттєвіших змін протягом цього століття зазнає Австралія, після якої йдуть Бразилія та окремі регіони Африки.
Водночас дослідження виявило несподіваний фактор: зростання рівня вуглекислого газу ($CO_2$) у атмосфері дещо стримує процес розширення посушливих земель. При високій концентрації $CO_2$ продихи на листі рослин частково закриваються, завдяки чому флора втрачає менше вологи під час транспірації. Урахування цього фактора дозволило вченим уточнити попередні, значно pessimistичніші прогнози, які передбачали охоплення посушливими землями до 56% суші.
Раніше ми писали про те, що Дністер критично обмілів: Укргідроенерго заявило про дефіцит води.
Нагадаємо, Одеса може залишитися без питної води: голова Агентства відновлення зробив тривожне попередження. Сергій Сухомлин заявив про необхідність термінового будівництва водогону з Дунаю, аби запобігти масштабній кризі питної води в Одесі та Херсоні.