Крим-арена

Усе, що робить правляча влада, підпорядковане одній-єдиній меті – добитися розколу України, щоб у тій мутній водичці Росія виловила для себе якнайбільше карасиків.

Смішно сподіватися, що родові росіяни, яких в уряді і в парламенті аж кишить, можуть бути патріотами України. А тим більше росіяни, які не так давно опинилися на нашій землі. Усе це п'ята колона, яка послідовно грає свою роль і виконує свої функції.

Людина, яка народилася і прожила бодай перші два десятка років на своїй Батьківщині, а відтак переселилася до сусідньої, ніколи тієї Батьківщини не зрадить і ніколи нічого не вдіє їй на шкоду. Інакше вона дегенерат.

От вони й правлять бал, ці "новиє украінци". Для якихось дрібних відволікаючих провокацій найняли хохла Калєснічєнка. Цей тип аж із шкіри лізе, щоб догодити хазяям, а ті його і пхають на усі шоу, які тільки є, аби збивав брудну піну.

Мова – це лише один із глобальних планів цієї камарильї, але новий законопроект, хоч його прийняття і було сфальсифіковане, може принести свої результати.

Регіоналам начхати на те, що насправді жодних проблем у російськомовних українців і самих росіян ніколи не виникало. Ще жодна легендарна кримська "бабушка" не померла через те, що не змогла прочитати вкладку до ліків, та й ліки називаються однаково.

Зате не одна така "бабушка" померла через шахраїв при владі, які накручують ціни на ліки, а прем'єр скільки вже не обіцяв розібратися з ними, так нічого й не добився. І не доб'ється, бо там сидить мафія, яка його на прем'єрство й обрала. І дарма, що ліки у нас часто дорожчі ніж на Заході.

Законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з безпеки харчових продуктів", який зараз лежить в стінах Верховної Ради, весь час відкладають.

Чому? Бо цим законопроектом пропонується посилити вимоги до якості і безпеки харчових продуктів, а також посилити відповідальність виробника за порушення законодавства про безпеку харчових продуктів.

Тобто йдеться про захист простих людей, які купують дешеву їжу, але під виглядом дешевої ковбаси і "гавяж'єй тушонкі" їм пропонують перемелені кістки, жир і шкіру, а в молочних продуктах окрім кишкової палички – пальмову олію.

Так ото бідні "бабушки", які готові за гречку ще не раз пантофлю Черновецькому поцілувати, відходять передчасно у кращі світи саме через неприйняття цього закону депутатами, які напряму замішані у фальсифікації продуктів.

Але про це воліють мовчати. Натомість педалюють, і при чому вже й на російському телебаченні, проблему інструкції до ліків. Таке враження, що ліки ці людина купує на базарі, а не в аптеці, де їй усе можуть пояснити.

Не кажу вже про те, що варто таки порадитися з лікарем, а лікарі на Сході й Півдні уже точно не розмовляють на "отрижкє украінского язика" – галицькому діалекті.

Зрештою, недавнє опитування в Одесі теж показало, що більшість одеситів проти законопроекту про мову. Проблема надумана, але насправді глибша. Росія готує певний плацдарм для грузинського сценарію.

Утискання прав росіян – це непогана причина ввести війська, але недостатня. Тому на допомогу братній Росії уже йдуть полки донецьких колаборантів та російських колоністів. Ось уже русскій патріот Анатолій Магільов, голова Радміну Криму, готується подати на розгляд Конституційної асамблеї свіжоспечену ідею.

Просту, як дишло. Депутат Верховної ради Криму Єфім Фікс, тіпічєскій русскій патріот, заявив, що "мова йде про те, щоб Конституція АРК була нарівні з Конституцією України, щоб норми всіх законодавчих актів, які приймаються в країні, узгоджувалися з Конституцією Криму в частині повноважень автономії".

Тобто хвіст вирішив метляти собакою.

Оце розмах! От де мисль нуртує! Нє, на злиденне життя кримчан, які животіють від сезону до сезону, їм начхати. На історичні пам'ятки, які сипляться, руйнуються, забудовуються совковими висотками, вони давно поклали великий і товстий. А от повноваження – це те, що зробить Крим державою в державі.

А далі сценарій відомий: маємо уже Північну Осетію, Абхазію, Косово, Чорногорію, а на черзі Шотландія, Каталонія... То чому б і Криму не відділитися? От тільки чи хочуть кримчани стати колонією донецьких нуворишів під протекторатом Росії? Їх про це й не збираються питати. Усе рішають всілякі фікси, фукси і флякси.

Татар теж ніхто не питає. Бо їхня реакція і так передбачена: в країні, де правлять наперсточники, які вважають татар зрадниками і фашистами, перспективи у татар туманні.

Хочеться вірити, що нові вибори до ВР змінять розклад парламенту і ця група діячів яка засвітилась під статтю "антидержавницька діяльність" опиниться там, де вони зможуть нарешті відпочити від державницьких справ.

Цікаво простежити реакцію на цю новину в Інтернеті. Бо є й такі думки: "Я считаю что Украине будет лучше вообще без Крыма".

"Пусть делают с Крымом, что хотят. Нужно даже помочь Крыму выйти из Украины. Результаты всех наших выборов это почти 50 на 50. Если Украина лишится Крыма или Донбасса, то чаша весов моментально склонится в одну сторону и всей стране сразу же легче станет. А Крым он никуда не денется. Что, не будут нас туда отдыхать пускать? Они ж себе не враги. К тому же, Крым всегда будет зависим от Украины. Да и ВВП от них не густо".

"Переселенцы из страны-оккупанта, которыми заменили выселенных и уничтоженных педрилой-сталиным людей, могут либо заткнуться, либо - нахер с пляжа! В военных действиях 19 века по завоеванию Крыма, исходя из исторических документов, в составе т.н."русского войска" было 80% этнических украинцев, рекрутированных из близлежащих земель. Потом придумали песенку про "Севастополь - город русских моряков" и стали важно надувать губы, мол "Крым - русский, мля". "Русским" он стал когда количество проходимцев из РСФСР и отставников ЧФ превысило местное население".

Та от біда – за двадцять років незалежності жодна влада нічого не зробила для того, що виховати бодай підростаюче покоління, як патріотів України. Росія увесь цей час мала інформаційний простір Криму в своїх руках і, звичайно ж, вдовбувала у голови маячню про "русскій Крим".

Та нема лиха без добра. Донецькі пацани, загарбавши Крим, залили уже й кримчанам сала за шкіру. Тому важко повірити в успіх їхньої авантюри.