На вістрі

Загострення бойових дій на Донбасі зараз має єдину мету для російського керівництва – зірвати виконання мінських домовленостей, які перестали його влаштовувати. Оскільки весь світ, всі учасники переговорів і посередники закликають російське керівництво дотримуватися мінських домовленостей, а воно натомість займається військовими провокаціями та готує великомасштабні наступи.

Чому не влаштовують? Очевидно, це була велика стратегічна помилка тоді, у вересні. Бо спочатку були укладені мінські домовленості, а потім – запроваджені жорсткі санкції проти Росії. Ймовірно, коли Путін нав'язував Україні мінські домовленості, він таким чином сподівався цього уникнути.

Але, як відомо, санкції було введено, тому він намагається вийти не лише з-під санкцій, а й з-під домовленостей теж. Саме цим і пояснюється загроза масштабних бойових дій. Це все одно що у шаховій партії, зрозумівши, що опинився у стратегічно програшній позиції, перевернути дошку, розкидати фігури, а потім, можливо, ще й вдарити дошкою по голові свого опонента. Приблизно щось таке зараз відбувається на Донбасі.

З іншого боку, ясно, що Росії невигідно і дуже дошкулило би посилення санкцій, що прописані в резолюції Європарламенту. Особливо економічних, зокрема, у ядерній сфері та щодо відключення від SWIFT.

Тому все ж на повномасштабне військове вторгнення в Україну ні на Донбасі, ані на інших частинах кордону Путін навряд чи піде, бо це автоматично призвело би до санкцій.

Також малоймовірним є втручання російської авіації, адже це теж призведе до санкцій. Проте найближчими днями, скоріш за все, вони намагатимуться покращити свої позиції, змінити лінію фронту. Можуть бути спроби захоплення нових територій і населених пунктів, але поки що в межах Донецької та Луганської областей.

Але попри це українська сторона вистоїть, українська оборона вистоїть – стверджувати це є всі підстави. І потім десь протягом тижня, максимум двох, ситуація знову стане більш-менш спокійною. Важко сказати, буде це перемир'я чи просто виснаження, але певне затишшя точно.

Незважаючи на все це, вірогідність наступної хвилі санкцій проти Росії дуже велика. Але все залежить від її дій. За великим рахунком, Заходу треба було ставити це питання на обговорення вже після того, як почалися спроби штурму Донецького аеропорту, а, особливо, після вчорашніх подій на 31-му та 29-му блокпостах.

На превеликий жаль, міністри закордонних справ ЄС позавчора питання санкцій не розглянули і жодних рішень не ухвалили. Це розв'язало руки російському агресору. Санкції можуть бути введені у березні, але тоді ж планується перегляд санкцій, як вони будуть діяти далі. І це не обов'язково посилення. Їх можуть залишити такими самими, якими вони є зараз. Я ж кажу про посилення, про екстраординарні дії, без очікування якихось самітів за графіком. Це мала би бути реакція ad hoc (для певного випадку - ред.).