Панін замість горілки читає класику і "спілкується" з Висоцьким
Актор витатуював свої життєві цінності в себе на тілі, проте не розуміє людей, які ведуть щоденники.
Відомий російський актор Олексій Панін багато часу проводить в Києві. Він знімається в новій комедії, де грає кілера. Під час "українських канікул" він об'їдається борщем і варениками. На дозвіллі загоряє на Дніпрі на нудиському пляжі і спілкується з Іриною Білик. Українську співачку актор вважає спорідненою душею, пише Газета Киевская.
Панін перший дебошир і скандаліст російського кіно - людина віруюча і вдумлива. Свої життєві кредо актор витатуював на тілі: "Все буде добре! Зі мною Бог!", "Життя – це любов".
"Всевишній, мати з батьком і діти - ось що я вважаю вищими цінностями в житті. Бог мене любить, я це відчуваю. Якщо важко людині, якщо вона заплуталася і "втратила" себе - реальної допомоги варто чекати тільки від Бога", - каже актор.
Хоча і сам Олексій прагне допомагати людям, для цього навіть збирається в політику. Перейматиметься молодіжними проблемами. Він впевнений, що знає чого не вистачає російським дітям.
"Я планую обиратися в законодавчі збори від партії ЛДПР Краснодарського краю. Навіщо мені це? Буду займатися молодіжною політикою. Якщо побачу, що можу бути корисним для людей, - може, з головою піду в справи підлітків і молоді. Озвучити вам свою програму, якщо я раптом завтра стану депутатом, не можу. Але я маю намір просувати питання про будівництво піонерських таборів з досвідченими викладачами по всій Росії. Головна умова - щоб діти туди потрапляли безкоштовно, щоб там було багато гуртків та студій для розвитку здібностей малюків. Це те, чого не вистачає нашій країні", - каже Панін.
Така турбота про людей може видатися дивною, адже Олексія в пресі нерідко величають тираном і деспотом. Актор і сам зізнається, що потрапляє в ситуації, коли розуміє, що ненавидить людей. Проте запевняє, що його пориви гніву дуже швидкоплинні. Напругу знімає класикою, а не береться за пляшку.
"Раніше я пив, зараз чарка-дві горілки або келих вина - моя межа. Мене заспокоює класика. Якщо відчуваю, що я на межі зриву, - беру томик Єсеніна або щоденники Даля, починаю читати. З цими мислителями я на одній хвилі! Можу ще стати перед дзеркалом і подумки спілкуватися з Висоцьким, Шукшиним. Ось розповів їм про свою проблему - і начебто легше", - каже актор.