Яке церковне свято в Україні 14 жовтня

14 жовтня (27 жовтня), в православному календарі день пам’яті преподобної Параскеви Терновської. Майбутня свята народилася в Епіваті — містечку у Фракії неподалік Константинополя, на узбережжі Мармурового моря. У церковних джерелах зазначається, що вона походила із заможної та побожної родини.

Ще дитиною Параскева вирізнялася співчуттям до бідних. За переказами, вона могла віддати нужденній людині власний одяг, через що іноді отримувала докори від батьків. Уже тоді для неї допомога іншій людині була важливішою за матеріальні речі.

Великий вплив на її подальше життя мало Євангеліє. Почувши в храмі слова Христа про те, що той, хто хоче йти за Ним, повинен зректися себе і взяти свій хрест, Параскева сприйняла їх як особистий заклик.

Після смерті батьків Параскева не захотіла жити забезпеченим світським життям. Вона роздала своє майно нужденним і залишила рідні місця.

Спочатку свята вирушила до Константинополя, який у тогочасному християнському світі був одним із головних центрів паломництва. Там вона поклонялася святиням і шукала духовних наставників.

Згодом Параскева оселилася неподалік храму Покрову Пресвятої Богородиці в місцевості Іраклія. За церковною традицією, близько п’яти років вона провела там у молитві та суворому подвижницькому житті.

Але на цьому її мандрівка не закінчилася.

Параскева вирушила до Святої землі, побувала в Єрусалимі, після чого оселилася в Йорданській пустелі.

Саме цей період став одним із найважчих у її житті. Вона жила далеко від звичного людського побуту, проводила час у молитві та пості й терпіла численні випробування. Церковне передання розповідає також про духовні спокуси, які їй доводилося долати.

У пустелі Параскева прагнула максимально віддалитися від земних турбот і присвятити своє життя Богові.

Однак завершити життя там їй не судилося. За житійним переказом, одного разу під час молитви Параскеві було явлено, що вона повинна залишити пустелю та повернутися на батьківщину.

Вона послухалася цього веління й вирушила назад до Епівата.

Проте додому повернулася вже не заможна дівчина з відомої родини, а бідна мандрівниця. Місцеві жителі не впізнали її.

Останні роки свого життя Параскева провела неподалік храму Святих Апостолів. За одним із церковних переказів, там вона прожила приблизно два роки. Свята продовжувала молитися й жити усамітнено, залишаючись практично невідомою для людей навколо.

Коли Параскева померла, її поховали як незнайому бідну жінку.

Церковне свято 14 жовтня — день пам’яті мучеників Назарія та інших

Згідно з житійною традицією, Назарій народився в Римі. Його батько був язичником, а мати — християнкою. Вона виховувала сина у християнській вірі.

Подорослішавши, Назарій вирішив присвятити своє життя служінню Богові та допомозі іншим християнам. Особливу увагу він приділяв тим, хто зазнавав переслідувань через свою віру.

Назарій відвідував ув’язнених християн, підтримував їх і допомагав їм не втрачати мужності перед тортурами та смертю.

Саме під час таких відвідин, за переказами, він познайомився з братами Гервасієм і Протасієм.

Гервасій і Протасій були братами та християнами. Церковне передання називає їх синами мучеників Віталія та Валерії.

За сповідування християнства братів ув’язнили. Назарій приходив до них у темницю, розмовляв із ними та підтримував їх.

Така поведінка не залишилася непоміченою владою. Назарія схопили та привели на суд.

Від нього вимагали відмовитися від християнської віри й поклонитися язичницьким богам. Однак він відмовився це зробити. Після побиття Назарія вигнали з міста.

Замість того щоб припинити проповідувати, він продовжив свої мандрівки.

Згідно з церковним житієм, під час перебування в Галлії Назарій зустрів християнку, яка довірила йому свого маленького сина Келсія.

Назарій узяв хлопчика із собою. Келсій став його учнем і супутником, а згодом разом із наставником проповідував християнську віру.

Так життєві шляхи Назарія і Келсія виявилися нерозривно пов’язаними.

За проповідь християнства їх переслідували, заарештовували та змушували зректися віри. Однак вони продовжували називати себе християнами.

Одна з найвідоміших частин житія розповідає, що Назарія та Келсія наказали втопити в морі.

Їх посадили на корабель, вивезли далеко від берега та кинули у воду. Однак, згідно з церковним переданням, вони дивовижним чином залишилися живими.

Житіє розповідає, що після цього моряки, які стали свідками події, повірили в Христа.

Назарій і Келсій продовжили проповідувати й зрештою прибули до Мілана. Там Назарій знову зустрів Гервасія і Протасія, які залишалися ув’язненими.

Цього разу переслідувачі вирішили остаточно розправитися з християнами.

Назарія та Келсія засудили до страти. За переказами, їм відрубали голови.

Гервасій і Протасій також відмовилися принести жертви язичницьким богам.

За церковним переданням, Гервасія жорстоко били батогами, і він помер від отриманих ран.

Протасія намагалися змусити зректися Христа, однак він залишився непохитним. Після катувань його стратили, відрубавши голову.

Церковне свято в Україні 14 жовтня за старим календарем

За старим календарем 14 жовтня в Україні святкували Покров Пресвятої Богородиці. Свято пов’язують із подією, яка, за церковним переданням, сталася у Константинополі. Під час богослужіння у Влахернському храмі святий Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній побачили Богородицю, яка молилася разом із вірянами, а потім простягнула над ними свій покров — омофор. Цей образ став символом заступництва, захисту та молитви Богородиці за людей.

Прикмети 14 жовтня

• Яка погода 14 жовтня — такою буде й зима.

• Північний вітер — до холодної та суворої зими, південний — до теплої, а західний — до сніжної.

• Якщо протягом дня вітер постійно змінює напрямок, зима також буде мінливою — морози чергуватимуться з відлигами.

Що не можна робити 14 жовтня

За народними повір’ями, на Параскеву господиням належало відкласти повсякденні клопоти та дати собі відпочинок. Намагалися не братися за прибирання оселі, прання та прасування речей, а також уникали шиття й іншої роботи з голкою.

Що можна робити 14 жовтня

У народній традиції цей день отримав назву Параскева Брудниця. Саме на цей період часто припадала сира й дощова осіння погода: ґрунтові дороги розмокали, а пересуватися ними ставало дедалі важче. Параскеву здавна особливо шанували жінки, тому день її пам’яті в народі набув рис своєрідного жіночого свята.