Юристи заявили про можливі ризики для кредиторів через новий підхід судів у справі щодо майна ФОП - ЗМІ Актуально

Як раніше повідомляв УНІАН, справа №755/19347/23 про поділ майна подружжя вже перебуває на розгляді Верховного Суду. У попередньому матеріалі агентство висвітлювало позиції сторін щодо поділу активів і боргових зобов’язань. Водночас після рішень судів першої та апеляційної інстанцій юристи звернули увагу на ще один аспект цієї справи — можливі наслідки для захисту прав кредиторів.

На думку авторів правового аналізу, рішення Дніпровського районного суду Києва від 22 серпня 2025 року, яке залишив без змін Київський апеляційний суд, може сформувати новий підхід до спорів, пов’язаних із майном фізичних осіб-підприємців.

Юристи нагадують, що законодавство України й досі не містить чіткого правового статусу ФОП. З одного боку, відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України, підприємець є самостійним суб’єктом господарювання, який може отримувати кредити, гранти, укладати договори, вести бухгалтерський облік і сплачувати податки. З іншого — ФОП залишається фізичною особою. Після втрати чинності Господарським кодексом України у серпні 2025 року, зазначають експерти, ця правова невизначеність лише посилилася.

Саме тому рішення у справі №755/19347/23 викликало значний інтерес юридичної спільноти. Як зазначають автори аналізу, суд поділив майно між колишнім подружжям порівну, водночас боргові зобов’язання залишив за фізичною особою-підприємцем.

При цьому, як випливає з матеріалів справи, відповідачка надала документи, які, на її думку, підтверджували джерела походження коштів та використання майна у підприємницькій діяльності. Йдеться про податкову звітність, бухгалтерські документи, висновки судово-економічної експертизи, договори позики, документи про рух коштів, а також графологічні та технічні експертизи. Позивач, своєю чергою, заперечував позикові зобов’язання та звертав увагу на окремі технічні неточності у документах.

За оцінкою юристів, суд не врахував подані відповідачкою докази, а одним із ключових аргументів рішення стала відсутність первинних оригіналів договорів позики, які, згідно з матеріалами справи, були викрадені у 2024 році. Також, зазначають автори аналізу, не були покладені в основу рішення результати судово-економічної, графологічної та технічної експертиз.

Окрему увагу експерти звертають на постанову Київського апеляційного суду від 2 червня 2026 року, у якій зазначено, що сама по собі наявність виручки ФОП та позикових коштів не доводить використання саме цих коштів для придбання спірного майна.

На думку правників, найбільшу дискусію викликає той факт, що жодна із судових інстанцій не розглядала питання пропорційного розподілу боргових зобов’язань. Саме це, вважають вони, потенційно може створити механізм, за якого активи переходять у власність обох членів подружжя, тоді як зобов’язання перед кредиторами залишаються виключно за ФОП.

Експерти припускають, що у разі закріплення такого підходу судовою практикою він може використовуватися для виведення ліквідних активів з-під можливого стягнення. На їхню думку, подібні ризики стосуються не лише банків чи фінансових установ, а й звичайних кредиторів — постачальників, покупців товарів, замовників робіт і послуг.

Правова визначеність у питаннях співвідношення активів і боргових зобов’язань має важливе значення для ділового середовища та інвестиційного клімату. Як свідчать результати дослідження Dragon Capital, недовіра до судової системи залишається одним із головних факторів, що стримують іноземні інвестиції в Україну.

Остаточну правову оцінку справі №755/19347/23 має надати Верховний Суд. Саме його висновки можуть визначити подальшу практику.

Як повідомляють ЗМІ, поділ майна, згідно з нормами Сімейного кодексу України, можливий без розлучення незалежно від ситуації з майном, адже кожен із подружжя має право на захист свого майна як добросовісний власник (Постанова Вінницького апеляційного суду у справі №134/470/25). Застрахуватись від такої схеми бізнесу можливо тільки у разі повної відмови від співпраці з ФОПами та ТОВками.

Станом на 2026 рік в Україні налічується близького 2,1 млн. ФОПів, а якщо хоча б 20% з них скористаються наведеною схемою, то економіку України можна буде суттєво похитнути, а довіру іноземних кредиторів точно втратити.

Недовіра до судової системи та відсутність незалежності судів стабільно посідають перше місце серед ключових перешкод для іноземних інвесторів в Україні, випереджаючи навіть проблему побутової та системної корупції.