Розвиток залізниці в Україні не входить в пріоритет держави, - ЗМІ Новини компаній

Російські залізниці отримають від уряду РФ 16-18 млрд руб. на проектні роботи для високошвидкісної гілки Москва-Казань, повідомляє видання "Фраза".

Вартість будівництва - 928 млрд руб., а в генеральній схемі розвитку мережі РЗД обсяг державних інвестицій на будівництво високошвидкісних магістралей до 2020 р. передбачається в обсязі 1,84 трлн руб.

Крім того, РЗД отримають 20 млрд руб. від держави на компенсацію збитків від пасажирських перевезень, що здійснюються за тарифами, що нижче рівня рентабельності. У цьому році додатково буде виділено 10 млрд руб. на субсидування дальнього сполучення. Було вирішено прискорити індексацію тарифів на перевезення у плацкартних і загальних вагонах, що склало до 20%.

Вкладення російської держави цілком виправдані: в кінцевому рахунку, не економіка витягне інфраструктуру, а інфраструктура - економіку, вважає президент РЗД Володимир Якунін.

"РЗД створюють 1,75% ВВП країни, і не тільки за рахунок перевезень, але і за рахунок будівництва. І якщо відмовлятися від інвестицій у ВШМ (високошвидкісні магістралі), то ми втрачаємо можливості стимулювання попиту на високотехнологічну продукцію, а значить, не збільшуємо ВВП", - цитує пана Якуніна видання.

При цьому в Україні, зазначає "Фраза", фінансування залізниць практично цілком лягає на бюджет Укрзалізниці, а всі видатки на розвиток прискореного руху перекладаються на вантажовідправників і пасажирів.

Підтримка українським урядом найбільш демократичного транспорту зводиться лише до зобов'язання компенсувати витрати на перевезення пільговиків - однак і тут ситуація плачевна, пише видання: "УЗ - перевізник, чиї тарифи суворо стримують, і в той же час держава розраховується з залізничниками за залишковим принципом". Так, наприклад, за 5 місяців поточного року обладміністрації вже заборгували Укрзалізниці 129,5 млн грн. за перевезення пільговиків.

"В результаті УЗ змушена перевозити пасажирів у збиток. У 2012 році він склав 6,7 млрд грн. В Україні немає системи дотацій за перевезення нижче собівартості (різниці в тарифах за соціальні ціни і реальні витрати на рух пасажирських поїздів). Також відсутня стаття витрат держбюджету на оновлення пасажирських поїздів. Все це не вселяє впевненості в тому, що темпи розвитку в Україні швидкісного і високошвидкісного руху будуть відповідати російським або світовим", - підсумовує "Фраза".