Стратегія "холодомору": навіщо Путін намагається заморозити Київ та коли чекати на новий удар
Попри чутки про припинення вогню, Росія продовжує атакувати критичну інфраструктуру України.
Експерт пояснив, чого саме намагається досягнути російський диктатор
Росія продовжує завдавати ударів по енергетичній системі України. Як повідомляють у Міненерго, в перший день лютого росіяни атакували об’єкти в Харківській, Сумській, Черкаській і Дніпропетровській областях. На тлі цього ширяться чутки про можливий масований удар по Києву, який через попередні атаки вже залишається з дефіцитом електрики та тепла під час морозів до -27°C.
НПЗ у вогні та зупинка танкерів: тиск на російську економіку
За словами військового експерта Ігоря Романенка, українцям варто готуватися до подальшої боротьби. Він зазначає, що тиск з боку партнерів та ефективність українських атак по РФ змушують Кремль шукати шляхи для переговорів.
«Росіяни завдали суттєвих ударів по українській енергетиці, зокрема й через непостачання ракет для наших комплексів. На жаль, їм це вдалося, і про це заявляв наш президент. Україна теж суттєво наростила удари по російських об’єктах з пально-мастильними матеріалами та НПЗ. До цього додалася боротьба з танкерним „тіньовим“ флотом Росії, який транспортує нафту. До цього процесу долучилися не лише американці, а й французи та британці. Також про таку боротьбу заявили 14 європейських країн. Чи робитимуть вони це — питання, але все це погіршило економічну ситуацію в РФ, фінансові втрати росіяни несуть суттєві, щоб вони не заявляли», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.
Таємні переговори в ОАЕ та наступний етап 4 лютого
Ситуація стала предметом обговорень в Об’єднаних Арабських Еміратах. У Путіна підтвердили, що на час переговорів будуть зупинені повітряні атаки на українські енергооб’єкти незважаючи на посилення морозів. Проте експерт закликає не довіряти заявам Кремля.
«Путін пішов на ці переговори не просто заради домовленостей з нами. Він завжди шукає можливість принизити Україну, хоча б інформаційно зменшити наш потенціал. Прикладів багато. Згадайте Куп’янськ і Покровськ, які вони „взяли“ вже по кілька разів. Тому розігрується чергова вистава від Путіна, який ухвалив рішення просуватися вперед. До речі, в ОАЕ був розглянутий дуже широкий спектр питань. Росіяни залучили до переговорного процесу п’ятьох генералів і керівника свого ГУР. За цей короткий відрізок часу вони просто не „переварили“ всі наявні питання, тому відсунули наступну зустріч до 4 лютого. Гадаю, що після цієї дати можливий вихід на новий етап у переговорах», — пояснює Романенко.
Підступність росіян як стиль війни: удари по цивільних об’єктах
До цього він додає, що пауза в переговорному процесі обов’язково використовується сторонами для підготовки до наступного етапу боротьби. По-іншому під час війни не буває.
«Тут головне питання у тому, як діяти далі. Росіяни ж не склали ручки, бо було заявлено лише про енергетичне перемир’я. Вони били по пасажирських поїздах, де гинули наші люди, по нашій залізничній інфраструктурі з ремонту потягів, по пологовому будинку. Це ж відбувається неспроста. Одні росіяни, які залучені до переговорів, перепрошують за удари по потягу, мовляв, хтось щось переплутав, ми не хотіли. Але це не так. Інші росіяни за вказівками Путіна завдають цих ударів і по потягах, і по шахтах, і по пологових будинках. Це винятково російський стиль терору», — підкреслює експерт.
Позиція Трампа та внутрішні розбіжності в Кремлі
Романенко зазначає, що в Росії вже накопичився суттєвий відсоток громадян і представників еліт, які налаштовані на припинення агресії через економічний занепад. Важливу роль у цьому процесі відіграє і позиція США.
«Погіршення в економіці Росії очевидне, і воно дедалі наростає. Зараз головне питання — хто швидше не витримає: Україна з допомогою союзників, чи РФ зі своїми союзниками. Також тут важлива позиція США та особисто президента Трампа. У нього є свої досягнення, наприклад, у питаннях з Венесуелою і захопленням Мадуро. Зараз Трамп накручує питання з Кубою. Але, як на мене, краще для лідера США не історії про зупинені вісім нікому невідомих війн, а більше заглиблення у зупинку війни в Україні. Є надія, що він на цьому сконцентрується. Тому й боротьба у нас триває», — каже він.
Мета Путіна — знищення нації холодом
Експерт переконаний, що удари по енергосистемі Києва — це не випадковість, а стратегічний підхід для тиску на військово-політичне керівництво України:
«Згадайте цілі Росії на початку війни — денацифікація і демілітаризація України. Досягти другої цілі Путіну не вдалося від слова зовсім, зараз ми мілітаризовані, як ніколи раніше. А от денацифікацію я особисто сприймаю, як знищення нашої нації. І в цьому питанні Путін діє вперто й послідовно. Тому і кияни зараз виживають у холоді та без світла, бо поставлено завдання щодо знищення українців, і це поступово відбувається. У цьому разі через занурення людей у холод».
Тиск на керівництво держави та внутрішні резерви
На запитання, чи вплине енергетична блокада Києва або так званий холодомор на результат війни, експерт відповідає, що наразі це спроба змусити Україну йти на поступки.
«Путін змушує наше керівництво йти на певні кроки, інакше не було б усіх цих розмов про енергетичне перемир’я. Це можна почути і у виступах президента Зеленського і, як-то кажуть, між рядками. Наш президент у цьому зацікавлений, тому цей процес і триває. Президент змушений реагувати на такий тиск, але питання, якими шляхами і кроками», — каже Ігор Романенко.
До цього генерал-лейтенант додає, що інша справа, що всередині країни не вирішуються питання, пов’язані зі справедливою мобілізацією, переведенням економіки на воєнні рейки та посиленням законодавства до рівня «війна».
«Так, це питання про внутрішні резерви, які не вводяться в дію. І як на мене, не вводяться помилково», — каже Романенко.
Феноменальна стійкість: чому кияни не здаються
До речі, за даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 65% відсотків українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Там уточнюють, що цей відсоток зріс 2026 року (у грудні та вересні 2025-го таких було 62%).
«Подивіться, що зараз відбувається на столичній Троєщині. Люди мерзнуть у будинках, сидять без світла й води. Але вони не посипають голову попелом, виходять у двори, готують їжу на вогні, співають і танцюють. Путін і багато хто в Росії просто шоковані такою поведінкою киян. Так, багато людей страждають від морозу та купи інших проблем. Але вони залишаються у місті, працюють попри всі випробування та важкі умови», — розповідає експерт.
Прогноз: чи повернуться масовані обстріли Києва
Щодо майбутнього енергетичної безпеки столиці та загрози нових обстрілів експерт зазначає, що все залежить від результативності дипломатії, хоча ризики залишаються високими.
«Якщо домовленості не буде досягнуто, росіяни повернуться до ракетних обстрілів Києва. Якщо домовляться — зупиняться, але не стовідсотково. Повітряні удари можуть завдаватися, а росіяни казатимуть, що сталося це випадково і вони цього не хотіли — литимуть сльози крокодила. Російська підступність буде залишатися. Але є висока вірогідність того, що вийдуть на зупинення ударів у сфері енергетики», — підсумовує Ігор Романенко.