Бюджет України тріщить по швах: Корецький закликав Раду до непопулярного кроку

Україна постала перед загрозою масштабного урізання виснаженого війною бюджету, якщо законодавці не ухвалять непопулярні заходи, необхідні для отримання мільярдів західної допомоги напередодні зими. На цьому наголошує прем’єр-міністр країни Сергій Корецький.

Про це пише Bloomberg.

Корецький попередив про загрозу урізання бюджету України

Глухий кут у парламенті, що триває вже кілька місяців, призвів до затримки надходження близько 4 мільярдів доларів від Європейського Союзу, які мали надійти у третьому кварталі. У своїй публікації Корецький описав ситуацію як близьку до критичної.

Ризик фінансового дефіциту став першим випробуванням для Корецького — колишнього керівника енергетичного сектору, якого Зеленський призначив два місяці тому, аби підготувати країну до зими. Вона може виявитися найважчою з початку повномасштабної війни.

Опір нардепів щодо реформ, ухвалення яких вимагають головні донори України — ЄС та Міжнародний валютний фонд, виник після того, як Київ визнав наявність додаткової діри в оборонному бюджеті на суму 27 мільярдів доларів через зростання витрат на війну.

«Я бачу в цьому нерозуміння масштабів проблеми. Цей бюджет — не гумовий. Тому хочу сказати вам наперед: ні. Потрібно голосувати. Потрібно рухатися вперед», — каже Корецький.

Водночас очільник уряду закликав міжнародних партнерів зменшити фінансову невизначеність шляхом взяття середньо- та довгострокових грошових зобов’язань перед Україною.

Володимир Зеленський окремо звернувся до ЄС із проханням прискорити виплати в межах кредиту на 90 мільярдів євро, закладеного на наступний рік, через бюджетні труднощі, що наростають. У західних союзників це прохання викликало подив.

За словами Корецького, Україні зараз часто доводиться витрачати дорогі ракети для збиття російських «Шахедів». Це одна з причин, чому рахунок за повномасштабну війну, яка триває вже п’ятий рік, продовжує зростати.

«Якщо перехоплювач коштує десятки тисяч, то зараз він коштує сотні тисяч, а можливо, і мільйон», — зазначив він.

Найбільш суперечлива вимога стосується впровадження податку на додану вартість для дешевих закордонних посилок. Критики переконують, що це суттєво не збільшить надходження до бюджету, але посилить навантаження на українців, багатьом з яких ці посилки необхідні.

Корецький захищає цю ініціативу, стверджуючи, що поточні умови дають іноземним виробникам нечесну перевагу. Уряд повторно подав законопроєкт про посилки та закликав депутатів ухвалити його якомога швидше.

Сергій Корецький — новачок у політиці, який провів більшу частину кар’єри у приватній нафтовій галузі. У липні він змінив Юлію Свириденко на посаді прем’єра. Перед цим очолював державні компанії ПАТ «Укрнафта» та НАК «Нафтогаз України».

Уряд Корецького планує суттєво збільшити кількість «пунктів незламності» — мобільних центрів допомоги — та ремонтних бригад по всій країні. План на зиму також передбачає залучення іноземних аварійних спеціалістів для відновлення пошкодженої інфраструктури.

«Кожен із наших партнерів міг би направити сюди спеціалізовану техніку, обладнання та персонал, щоб допомогти якнайшвидше відновити й перезапустити пошкоджені об’єкти або реагувати на ці атаки», — підкреслив Корецький.

Ця зима стане перевіркою як для прем’єра-початківця, так і для його команди. На запитання про головну мету уряду він відповів: «Вистояти».

Бюджет на 2027 рік: що відомо

Нагадаємо, Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт державного бюджету на 2027 рік з рекордною сумою видатків у 7,272 трлн грн та доходами 5,648 трлн грн.

Дефіцит у 1,6 трлн грн і потребу у $52,6 млрд міжнародної допомоги уряд планує покривати через внутрішні й зовнішні запозичення. Найбільшу частку видатків (43,8% ВВП, або 4,9 трлн грн) закладено на безпеку й оборону. Проєкт базується на прогнозах інфляції у 8%, середньої зарплати 34,4 тис. грн та курсу 47,1 грн за долар.

Для покриття витрат розглядається підвищення ставки ПДВ із 20% до 21% та зростання акцизу на пальне, що може спричинити збільшення цін на товари й послуги. Водночас у проєкті передбачено збільшення фінансування освіти (до 328,5 млрд грн), медицини (до 292,5 млрд грн), соціальної сфери (540,3 млрд грн, зокрема видатки на Пенсійний фонд, підтримку ВПО та житлові програми) та часткове відновлення Дорожнього фонду на рівні 52,8 млрд грн.

Головним ризиком документа залишається висока залежність від міжнародної підтримки й запозичень на тлі зростання податкового навантаження. Оскільки підвищення ПДВ вимагає окремих законів, а сам проєкт бюджету ще має пройти розгляд у парламенті, зафіксовані показники не є остаточними.