Будували міста з каналізацією тисячі років тому: факти про зниклу цивілізацію, що дивують вчених

Цивілізація Долини Інду мала каналізацію, планування міст і торгівлю тисячі років тому. Вона розвивалася водночас із Єгиптом і Месопотамією, але досі залишається загадкою. Її зникнення вчені пов’язують із кліматичними змінами.

Про це повідомило видання BBC.

Індська, або Хараппська, цивілізація, що існувала понад чотири тисячі років тому, вважається однією з найрозвиненіших у давньому світі. Вона сформувалася в басейні річки Інд на території сучасних Індії та Пакистану й досягла розквіту приблизно між 2600 і 1900 роками до н.е.

За оцінками дослідників, ця цивілізація об’єднувала сотні міст і тисячі поселень. Найбільшими з них були Хараппа та Мохенджо-Даро. Її масштаби перевищували Давній Єгипет і Месопотамію.

Однією з ключових особливостей Індської цивілізації було продумане містобудування. Міста зводили з прямими вулицями, з цегли стандартного розміру., колодязями та системами водопостачання. Під вулицями діяла розгалужена каналізація — задовго до подібних рішень у Римській імперії. Це свідчить про високий рівень організації та розуміння гігієни.

Розвиненою була і торгівля. Мешканці цивілізації підтримували зв’язки з Месопотамією, обмінюючись деревиною, металами, коштовностями та бавовняними тканинами.

На відміну від інших давніх держав, Індська цивілізація не залишила явних свідчень централізованої влади. Археологи не знайшли палаців чи розкішних гробниць, характерних для правлячих еліт. Це дає підстави припускати, що управління могло бути більш колективним.

«І ще один факт, який інтригує дослідників: у цій цивілізації майже немає слідів війни. Мало зброї, мало зображень бойових сцен, низький рівень травм серед знайдених скелетів. Це не означає повну відсутність конфліктів — але, схоже, насильство не було визначальною частиною життя», — йдеться в статті.

Однією з найбільших загадок цивілізації залишається її писемність. Написи, які збереглися, дуже короткі й досі не розшифровані. Попри це, аналіз показує, що вони мають внутрішню структуру та правила.

Основною причиною занепаду цієї цивілізації дослідники вважають кліматичні зміни. Приблизно 1900 року до н.е. міста почали поступово втрачати своє значення, а їхні жителі — залишати ці території. Археологи пояснюють ці процеси змінами в мусонній системі.

Порушення режиму вітрів вплинуло на природний баланс: річки й опади стали нестабільними, що ускладнило ведення господарства та життя загалом. У Мохенджо-Даро археологи знайшли докази того, що мешканці намагалися захиститися від повеней, що свідчить про зростання кліматичних загроз.

Як зазначають науковці, ці події мають актуальність і сьогодні. Вони показують, що навіть розвинене та добре організоване суспільство може занепасти, якщо не встигає адаптуватися до швидких змін довкілля.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в загадкових «жертовних ямах» знайдено залізну сокиру, виготовлену з матеріалу позаземного походження.