Таємниче світіння океану: що приховують "молочні моря", які бачили лише з космосу
Супутники допомогли пояснити, чому виникают так звані «молочні моря».
Протягом приблизно 400 років моряки в Індійському океані описували рідкісне явище — величезні ділянки моря, які вночі світяться рівним блідо-білим світлом аж до горизонту. Лише з появою супутникових технологій вдалося зафіксувати це явище і припустити, що його причина полягає у масових скупченнях біолюмінесцентних мікроорганізмів, які одночасно випромінюють світло.
Про це повідомляє Space Daily.
Що виявили дослідники
Одне з ранніх детальних свідчень датується 25 січня 1849 року, коли капітан корабля «Музффер» зафіксував у бортовому журналі незвичне сяйво Аравійського моря. За його описом, поверхня океану стала схожою на молоко або рідкий метал, була дивно спокійною і рівномірно освітленою, без видимого джерела світла. Подібні записи моряків з’являлися і раніше, ще від XVII століття.
Довгий час це явище залишалося майже недослідженим: відомо лише близько 400 задокументованих випадків, і лише один раз вдалося взяти зразки води безпосередньо під час події. Через рідкісність і віддаленість таких зон «молочні моря» вважалися радше морськими легендами.
Ситуація змінилася після розвитку супутникового моніторингу. У 2000-х роках вчені почали використовувати чутливі нічні датчики супутників, які дозволили виявляти слабке світіння океану з орбіти. Перші підтверджені знімки з’явилися в середині 2000-х, а деякі події займали площі в десятки тисяч квадратних кілометрів і тривали кілька днів або навіть тижнів.
«Ці події були реальними, масштабними, могли тривати тижнями та зі статистичною перевагою проявлялися в Аравійському морі, Яванському морі та північно-західній частині Індійського океану — саме в тих регіонах, де зосереджені історичні звіти моряків. Два записи — чотири століття розповідей моряків та два десятиліття супутникових знімків — описували одне й те саме явище», — йдеться у виданні.
Дослідники пов’язують це явище з масовим розмноженням біолюмінесцентних бактерій, ймовірно, у поєднанні з певними видами водоростей. Передбачається, що бактерії можуть синхронно вмикати світіння завдяки механізму «кворумного відчуття», коли вони реагують на щільність своєї популяції.
Ймовірно, такі світіння мають екологічну функцію — приваблюють риб, що сприяє поширенню мікроорганізмів у нові райони океану.
Сучасні дані також показують зв’язок між появою «молочних морів» і глобальними кліматичними процесами, зокрема коливаннями температури океану та мусонною активністю.
Як зазначають науковці, створена база даних про «молочні моря» може в майбутньому дозволити вченим із достатньою точністю прогнозувати, де і коли виникне це явище. Це дасть змогу завчасно спрямовувати дослідницькі експедиції для відбору зразків.
Наразі існує лише один безпосередній зразок такого явища — отриманий ще у 1985 році, тобто понад 40 років тому. Саме він став основою для гіпотези про бактеріальне цвітіння.
Вчені запевняють: навіть один-два нові зразки, зібрані під час активного світіння океану, дозволили б підтвердити вид бактерій, дослідити їхній зв’язок із водоростями, проаналізувати хімічний склад середовища та перевірити механізм кворумного сигналювання. Втім поки це складно реалізувати, адже такі явища трапляються рідко й у важкодоступних районах океану. Проте розвиток бази даних підвищує шанси на їх фіксацію.
«Феномен, який моряки описують уже понад чотири століття, у найближчі десятиліття може стати об’єктом детального наукового вивчення під час безпосередніх спостережень», — завершили у матеріалі.
Раніше йшлося про те, що тихий океан відіграє ключову роль у кліматі Землі, оскільки поглинає й перерозподіляє більшість надлишкового тепла. Вчені з’ясували, що нагрівання океану відбувається нерівномірно, а значна частина тепла може накопичуватися приховано в глибоких шарах. Це ускладнює кліматичні прогнози. Розуміння процесів у Тихому океані може допомогти точніше передбачати зміни клімату та екстремальні погодні явища.