Путінській "бульбашці" кінець: удари по Москві наблизили крах режиму Кремля — The Atlantic

Масштабна атака українських безпілотників на Москву остаточно зруйнувала спроби Володимира Путіна приховати від російської еліти та жителів столиці катастрофічні наслідки розв’язаної ним війни.

Кремлівський диктатор Володимир Путін / © Associated Press

Режими, які розпочинають війну, зазвичай докладають надзусиль, щоб переконати своє населення у виправданості бойових дій та «контрольованості» будь-яких жертв. Понад чотири роки Володимир Путін намагався «захистити» жителів Москви та Санкт-Петербурга від наслідків вторгнення в Україну та відправляв на забій як «гарматне м’ясо» переважно мешканців віддалених імперських провінцій.

Проте після масованих ударів по російській столиці приховувати реальність стало неможливо. Про це пише професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюса Філліпс Пейсон О’Браєн у колонці для The Atlantic.

Крах «спецоперації» та московської безпеки

Автор зазначає, що ілюзія недоторканності російської столиці розвіялася у травні. Спочатку щорічний військовий парад у Москві виявився напрочуд коротким і позбавленим техніки через панічний страх Путіна перед українськими дронами. А вже за тиждень Україна запустила сотні безпілотників та крилатих ракет безпосередньо по Москві як зухвалу відповідь на російський терор Києва.

Цей удар довів, що численні кільця протиповітряної оборони навколо російської столиці повністю скомпрометовані. Міф про «спеціальну військову операцію», яка не повинна турбувати російську еліту чи середній клас, остаточно розвалився.

Історичні паралелі: від В’єтнаму до Японії

Експерт наголошує, що у збройних конфліктах переломні моменти настають тоді, коли правителі більше не можуть переконливо брехати суспільству про швидку перемогу.

О’Браєн проводить пряму паралель із Японією часів Другої світової війни. Навіть після катастрофічної поразки в битві за Мідвей (червень 1942 року) японська пропаганда продовжувала годувати націю брехнею про нібито розгром американського флоту. Військове керівництво вдавалося до крайнощів, аби приховати правду, навіть ізолюючи поранених моряків.

Але в червні 1944 року, коли США захопили Маріанські острови, цей фарс закінчився. Американські бомбардувальники отримали прямий доступ до японської території, і Токіо опинилося під повітряними ударами. Уряд був змушений визнати правду: війна йде не за планом і ситуація лише погіршуватиметься. Ця криза призвела до падіння уряду мілітариста Хідекі Тодзьо.

Нова реальність для Росії

Хоча оцінити реальні зміни громадської думки в умовах російської цензури важко, шок росіян від вразливості власної столиці вже неможливо приховати. Навіть підконтрольні медіа були змушені визнати факт атаки.

Україна суттєво покращила свої можливості прицілювання та виробництва далекобійної зброї. Під час контрудару по Москві українські системи беззаперечно вразили стратегічні цілі: завод з виробництва електроніки, нафтову інфраструктуру та інші об’єкти, змусивши закритися головний аеропорт столиці.

Професор резюмує: динаміка війни змінилася. Росія слабшає, тоді як Україна нарощує силу і дедалі більше формує хід війни на власну користь. Подолавши оборону Москви одного разу, Україна зробить це знову. І що краще російське суспільство розумітиме цю нову реальність, то гіршим ставатиме становище Володимира Путіна.

Нагадаємо, страх загнав Путіна до глухого бункера. Диктатор не виїжджає за межі своїх резиденцій уже 196 днів, що свідчить про маніакальний страх перед українськими дронами та можливими замахами.

Поділитись: