Ситуація на передовій: багато "донецьких", шалена контрабанда та диверсійна війна

На передовій війна із шаленою контрабандою. Бійці АТО бачать ситуацію зсередини і стверджують: тільки летальною зброює ворога не подолати. Щоб перемогти потрібно подолати контрабанду, черги на пропускних пунктах та завоювати довіру адептів "русского мира", які втрачають бойовий запал, йдеться у репортажі Андрія Цаплієнка для ТСН.Тиждень.

На передовій, у групах мобільної розвідки, багато місцевих. І вони мріють повернутися до Донецька. Боєць із позивним "Спритний" показує журналістові Донецьк. Не зблизька, а з певної відстані. Щоночі він дивиться на місто у прилад нічного бачення і часом сумує, бо там його рідна домівка.

Його тішить відсутність над Донецьком смертоносних фейерверків. Бо і десь там, серед далекого мерехтіння вогників, чекає на нього мати.

Таких, як він, донецьких, чимало на передовій. Донецьк за півтора кілометра звідси. Шахта Трудівська це не просто передній край, це, як тут кажуть, позиція "на мінусі", вона врізається в бойові порядки сепаратистів та росіян, заважаючи їм оточити Мар'їнку та Красногорівку. Але тут, на Шахті, є люди, які просуваються ще далі, за лінію фронту, у Донецьк.

Ще один боєць Богдан уночі спостерігав за пересуванням техніки та людей. Вдень спав у підготовлених схронах. Він приніс добрі новини. На тому боці войовничу риторику змінила апатія. З такими настроями наступ на українців малоймовірний, хоча тут, у Мар'їнці, ворогів розділяють лічені метри.

Гармати вже котрий день мовчать. Поки перемир'я триває, українська сторона будує лінію оборони. Вздовж злітної смуги аеропорту з'являються траншеї, які з'єднують українські опорні пункти в єдину систему. Її облаштовують так серйозно, що стає зрозуміло: наступальних планів у війська немає.

Хлопці на передовій настільки ретельно дотримуються перемир'я, що навіть не беруть у руки зброю, аби не було спокуси дати чергу у відповідь.

"Гаряча точка" - Донецьк -  поступово охолоджується. Втім, з'являється дедалі більше людей, яким така війна приносить чималі гроші.

"Багато було контрабанди незрозумілої, коли нам говорили, що ці люди будуть нам допомагати, але зрештою стріляли нам у спини", - Ігор "Барс".

Ті, хто проводить колони з контрабандою, заробляють шалені гроші. Саме така, напівактивна війна, їх повністю влаштовує.

"Як на мене, нехай би вони ходили, але ціна за одну машину буде від ста до 500 тисяч гривень за. І гроші ці б йшли не у кишені, а в бюджет", - сказав боєць.

Утім Донецька військово-цивільна адміністрація, здається, запропонувала вихід . Це логістичний центр для жителів окупованих територій. Він побудований перед українським блок-постом, між Горлівкою та Артемівськом, отже, навіть адептам "Руского мира" тут можна купити продукти за українськими цінами, не простоюючи годинами у багатокілометровій черзі на пункті пропуску.

У центрі це називають мирною зброєю, і зброя ця подвійного призначення. Завдань два – завоювати підтримку місцевого населення. І позбавити контрабандистів можливості заробляти на різниці цін. А вона шалена, ця різниця.

" У нас, на тому боці, все дорожче у рази три. Яйця тут 15 грн, а у нас 25-27 грн", - розповідають мешканці окуповнаих територій, які приїжджають на закупи.

М'ясо тут, кажуть, теж майже в два рази дешевше. За вирізку просять в Україні 90 грн, а "ДНР" вимагає 150-160 грн. 

А на деякі, ну, зовсім прості речі, "ДНРівська" ціна вища від української не вдвічі, а втричі. Так, цибуля там коштує аж 17 грн за кілограм. 

Тут, на ринку, є обмінний пункт, - адже російський рубль вільно гуляє окупованими просторами. Є банк, аби пенсіонери з того боку могли оформити пенсії. Поруч аптека за українськими цінами.

"Діазолін у нас можна купити за 13.60 грн, а діазолін російського виробництва коштує 42 грн", - розповідає Ірина Шаполова, провізор.

Отримати місце комерсантам тут не просто, а дуже просто.

Навряд чи логістичний центр спонукає прибічників "ДНР" зразу полюбити Україну. Але замислитись змусить. Є шанс переконати цих людей, що з Україною вигідніше. Та цей аргумент спрацює лише за однієї умови: якщо навколо триватиме мовчання гармат.

Андрій Цаплієнко, Володимир Остапенко, Віталій Ткачук, "ТСН Тиждень", "1+1".