Не "Джавелінами" єдиними

День Незалежності в Україні відзначився тим, що до нас завітали представники низки країн НАТО. І якщо раніше ми чули лише про підтримку з їхнього боку на політичному рівні, то на Хрещатику ми її побачили у військовому. Першою чергою, йдеться про адміністрацію Дональда Трампа, яка ще понад півроку тому заявила про підтримку України у форматі мирного врегулювання і сприяння в оборонному секторі – наданням нелетальної, а згодом, можливо, і летальної зброї.

Присутність військових формувань країн НАТО на параді до Дня Незалежності вказує на те, що вони готові подавати сигнал, насамперед, Росії. Вони будуть ефективно співпрацювати в плані підтримки України в оборонному і безпековому секторах. Це свідчить про те, що консолідація сил країн НАТО і тих країн, що потерпали від російської агресії – Грузії і Молдови, – вже стає реальністю. Спільний парад був сигналом усьому міжнародному співтовариству та демонстрацією злагоджених дій, і в перспективі це може перерости у формування спільних з Україною проектів з оборони і безпеки.

Узагалі участь Грузії і Молдови у параді була символічною. На сьогодні існує глобальна проблема – протистояння НАТО, зокрема США, і Росії. Водночас існують локальні проблеми – вони надважливі, адже можуть стати детонаторами глобальних викликів. І саме Україна, Грузія і Молдова – якраз є тими країнами, що можуть призводити до протистоянь, оскільки досі нерозв'язані проблемні питання Придністров'я, Абхазії і Південної Осетії, а також Донбасу та Криму.

Тому участь Грузії і Молдови у параді – це спільна модель кооперації, розв'язання проблем, які стосуються світових викликів. Це була така собі дорожня карта для цих трьох країн. Поки що їхню спільність було продемонстровано в оборонному секторі, але пізніше можуть розвитися й дипломатичні сценарії за сприяння міністрів закордонних справ і вищих посадових осіб – президентів або керівників урядів.

Якщо говорити про США, то, безперечно, вони готові сприяти Україні та підтримувати її на дипломатичному рівні в оборонному форматі, про що я особисто чув від представників Вашингтона, перебуваючи у США. Йдеться про навчання і надання обладнання, що не є зброєю враження – це радіотехнічне приладдя, техніка для контролю кордону, і, можливо, контррадарні пристрої для дезорієнтації вогню противника.

Надання летальної зброї може викликати загрозу загострення ситуації з боку Росії, адже враження більших сил може призвести до потужнішої конфронтації.

Між тим, системи ураження залишаються під питанням – сам Трамп і його близьке оточення поки що не поспішають і не будуть поспішати з наданням такої зброї Україні. Глава Пентагону Джеймс Меттіс сказав, що буде порушувати надання летальної зброї Україні, проте він не обіцяв однозначного рішення. І це має свої причини.

По-перше, про що застерігав іще Барак Обама, надання летальної зброї може викликати загрозу загострення ситуації з боку Росії, адже враження більших сил може призвести до потужнішої конфронтації. По-друге, ймовірна втрата цих комплексів: вони можуть потрапити до рук бойовиків і Росії, і тоді цю ж летальну зброю застосують проти українських військових, або й узагалі проти інших країн.

Основна позиція Штатів – не розглядати надання летальної зброї як панацею. Першою чергою, вони виступають за мирний процес, який повинен забезпечувати вихід із війни і виведення з Донецька і Луганська бойовиків та російських військ. А зброя – це лише додатковий фактор, і він спрямований на те, щоб захистити наші кордони.

Надання чи ненадання летальної зброї Україні, яке вкотре порушилося в День Незалежності з приїздом глави Пентагону, – це не вирішальний фактор. Військове співтовариство і наша координаційна рада (Всеукраїнська координаційна рада офіцерів та військовослужбовців збройних сил, правоохоронних органів та військових формувань, – ред.) займаються цим питанням і наголошують на тому, що ми, маючи потужну військово-промислову базу, маємо можливості на рівні КБ "Луч" і вже виробляємо потужні протиракетні системи "Скіф".

Отримаємо ми "Джавеліни" або іншу потужну зброю чи ні – це не критично, оскільки ми вже маємо всі засоби безпеки й оборони. Це буде більше політичне, аніж оборонне рішення. У День Незалежності ми консолідували світ навколо захисту і сьогодні вже маємо успішну модель захисту нашої держави на рівні безпеки і оборонного сектору – а це головне.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook та стежте за оновленнями розділу!