Що означають нові санкції США проти Росії

Кілька місяців тому Сенат США ухвалив законопроект про санкції проти низки країн, зокрема, Росіїпід назвою Countering Iran's Destabilizing Activities Act of 2017. Однак про нього негативно відгукнувся Білий дім, тож проект довелося доопрацювати. І вже в ніч проти 26 липня Палата представників ухвалила розширений варіант "сенатського" законопроекту під назвою Countering America's Adversaries Through Sanctions Act.

Уся ця катавасія затягнулася через те, що адміністрація використала технічні речі, заявивши, що "сенатський" проект ухвалили з порушенням процедури. Натомість від самого початку ініціатором цього законопроекту мала бути Палата представників, оскільки саме вона має монополію на ухвалення законів, пов'язаних з бюджетом США.

Так чи так, але новий проект затверджено на рівні Палати. Далі його має ухвалити Сенат і підписати президент Трамп. Проект Палати дещо ширший за "сенатський" – до санкційного списку, окрім Ірану та РФ, додали ще й КНДР: тобто Росію поставили на рівні за такою неадекватною державою, як Північна Корея, і такою специфічною, як Іран.

І хоча новий проект називається санкційним, насправді його варто трактувати трохи ширше, адже він формує зовнішньополітичні підходи і взагалі державну політику США щодо РФ. У частині законопроекту про Росію є не лише вигідний Україні момент про кодифікацію санкцій, запроваджених за Барака Обами, але й багато інших цікавих речей.  

САНКЦІЙНИЙ ЗАШМОРГ ДЛЯ РОСІЇ

Згідно з новим законопроектом, Трамп не зможе знімати санкції з РФ без згоди обох палат Конгресу. Це можна назвати м'яким втручанням Конгресу в президентські повноваження. Також від президента США вимагається звернутися до російського уряду, аби той забрав свої війська з окупованих територій – Криму, східної України, Придністров'я, Північної Осетії і Абхазії. Таким чином, американські законодавці показують, що розуміють причину цих конфліктів, і ця причина – Росія.

Виконавча влада США повинна буде звітувати перед Конгресом щодо російської корупції. Мається на увазі корупція не лише державних і напівдержавних підприємств, але й таких, що мають зв'язки з владою. Тобто кооператив "Озеро", який 20 років тому заснував Володимир Путін, буде ще ретельніше моніторитися Конгресом, відповідно, люди з цього підприємства зможуть підпадати під санкції.

Важливо, що цим проектом не просто карають Росію санкціями, але й підтримують ним Україну.

Законопроект Палати ще й дає вказівку уряду виробити стратегію боротьби з фінансуванням тероризму та іншого незаконного оберту грошей. Також намагаються встановити моніторинг щодо будь-яких російських інвестицій в державні і напівдержавні компанії, які сягають понад 10 мільйонів доларів. І причому американці віднині не лише відслідковуватимуть дію урядових компаній й уряду РФ, але навіть і членів родин, наближених до офіційних осіб.

До всього законопроект передбачає те, що США мають всіляко гальмувати реалізацію проекту "Північний потік-2" – проведення магістрального газопроводу із Росії до Німеччини через Балтійське море. Це все – санкційна, негативна частина.

Покарання покараннями, але Штати піклуються про свій бізнес, науку і безпеку. У санкціях є виняток – це співробітництво в аерокосмічній галузі. США купують російські двигуни і ракетоносії, тож зараз вони намагатимуться обійти стороною ці галузі. У питанні енергетичних проектів вони відокремили проект "Північний потік-2" від інших. Напевно, це було зроблено для того, щоб зберегти співробітництво американських компаній з росіянами у спільних проектах в енергетичній галузі і щоб вони не потрапили під санкції.

ПОЗИТИВ ДЛЯ УКРАЇНИ

У документі є пункти, які є дуже важливими для України, і вони стосується не тільки відповіді Штатів на агресію РФ. Проект передбачає посилення енергетичної безпеки, диверсифікацію джерел постачань, реформування енергетичного ринку в Україні. Це свідчить про те, що законодавці США дають можливість виокремити ресурси, надати Україні експертну допомогу для того, щоб ми стали менш залежними від РФ. Важливо, що цим проектом не просто карають Росію санкціями, але й підтримують ним Україну.  

Цікавий момент, що на уряд РФ покладається відповідальність за насилля на сході України, включно із загибеллю Джозефа Стоуна, громадянина США, який працював спостерігачем від ОБСЄ. Це збігається з останніми заявами Курта Волкера, який сказав, що ситуація на Донбасі – це не заморожений конфлікт, а гаряча війна, і що це не громадянська війна, а збройна агресія РФ проти України. Загалом у законопроекті не проводять різницю між окупацією Донбасу і Криму, і це теж добре для нас.

Ще один пункт – щоправда, він меншою мірою стосується України – виправлення помилки Трампа, коли він чітко не зазначив, чи готові США застосовувати п'яту статтю Вашингтонського договору про колективну безпеку. Відтепер США визнають, що напад на одну країну означатиме відповідь всіх країн НАТО. Тобто у США тепер виходять за межі мислення про те, що Росію необхідно карати лише за агресію проти України.

ОБУРЕННЯ ЄВРОПИ

У законопроекті контраверсійний для європейців момент про можливість запровадження санкцій щодо енергетичних компаній. По-перше, у преамбулі проекту зазначено, що координувати санкційні зусилля США з європейськими союзниками надзвичайно важливо. По-друге, якщо говорити суто про енергетичні проекти, то у взаємодії з європейськими союзниками Трамп може запровадити щонайменше п'ять типів санкцій щодо російських проектів транспортування енергоносіїв.

У ЄС вже висловили занепокоєння санкціями США, зокрема Франція заявила, що санкції суперечать міжнародному праву, а Німеччина попередила про можливі дії у відповідь, якщо закон торкнеться німецьких фірм, які беруть участь в будівництві газопроводу "Північний потік-2". Але, безумовно, дії Європи у відповідь на санкції США – це питання консультацій і проблема Державного департаменту США.

Від санкцій проти РФ, ясна річ, найбільше страждають не американці, а саме європейці, адже спільна торгівля між США і РФ є мізерною, натомість Євросоюзу дуже вигідно бути присутнім на російському ринку і купувати російські енергоносії. За адміністрації Обами була така посадова особа – координатор Держдепу із санкційної політики Деніел Фрід. І саме він у стилі човникової дипломатії їздив європейськими столицями і згладжував усі непорозуміння з європейцями через санкції США.

Американські законодавці зайшли у крайнощі, проте вони показують, що є проблема збільшення залежності Європи від російських енергоресурсів.

Після приходу Трампа американський Конгрес, не роздумуючи про згладжування в стилі Фріда, вдався до нервової відповіді на дії Росії лише тому, що новий президент США неадекватно реагує на загрозу як американській демократії, так і інтересам її союзників.

Мабуть, американські законодавці дещо зайшли у крайнощі, проте вони чітко показують, що є проблема збільшення залежності Європи загалом і Німеччини зокрема від російських енергоресурсів. До всього це збіглося з виходом США на європейський ринок зрідженого природного газу. Кілька місяців тому перший корабель з таким газом був доставлений до Польщі. Тобто в питанні санкцій є не лише стратегічні інтереси, але й комерційні.

Держдеп може знову налагодити співпрацю з європейськими столицями, але тоді йому доведеться запевнити ЄС у тому, що європейські компанії не будуть підпадати під санкції за співпрацю з Росією в напрямках, незалежних від "Північного потоку-2". Штатам потрібно буде переконати Меркель в тому, що "Північний потік" є шкодою для Німеччини – через нього залежність Німеччини від російського газу збільшується майже до 50%. Якщо в американців будуть аргументи, якщо вони будуть співпрацювати і погоджувати санкційні кроки з ЄС, то конфлікту не буде.

ЩО БУДЕ ДАЛІ?

Звісно, ухвалення проекту Палатою представників – лише початковий етап. Але вже зараз зрозуміло, що сенатори хочуть ухвалити цей документ вже до кінця тижня, хоча є сумніви з приводу того, чи вдасться це їм, адже осягнути 180 сторінок – не так вже й легко.

Чому такий поспіх? За час, коли американські законодавці підуть на канікули, може щось статися. Приміром, бажання Трампа покращити взаємини з Путіним і Росією може перекреслити санкційний закон – і США опиняться в незручній ситуації.

Якщо сенатори вирішать, що цей законопроект відображає їхнє бажання зафіксувати ключові речі, то вони, безумовно, проголосують за нього, і тоді будуть такі варіанти розвитку подій:

1. Трамп ветує цей закон. Проте ця версія малоймовірна, оскільки за перший варіант проекту свої голоси віддали 98 сенаторів, "проти" – лише двоє. Водночас другий у Палаті представників зібрав 419 голосів "за" і три – "проти".  Відповідно, майже 100%-ву більшість новий проект може знову здобути в Сенаті, а це більше ніж необхідно для подолання вето президента.

2. Трамп не підпише закон, але документ автоматично набере чинності через 10 днів без вархування неділі після схвалення Сенату.

3. Президент США погодиться із законодавцями і підпише закон.

4. Трамп підпише закон, але звернеться до Верховного суду з приводу "втручання" Конгресу в президентські повноваження. Таким чином, він доможеться "знищення" закону, але знову-таки, американський президент навряд наважиться на це, оскільки в нього є інші проблеми.  

Наразі для України санкційний законопроект є надзвичайно вигідним, однак якщо США не домовляться з Європою і будуть перекроєні її інтереси, то постраждають не тільки наші західні партнери, але і ми. 

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і стежте за оновленнями розділу!