Русские своих бросают

Про захоплення двох російських спецпризначенців – співробітників ГРУ Генштабу ЗС РФ Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва – ЗМІ стало відомо невипадково. Військові є людьми дисциплінованими, тож без наказу свого командування подібну інформацію ніколи б не оприлюднили.

Також не є випадковим те, що це трапилося у той день, коли заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд перебувала в Москві. Вона зробила з цього приводу відповідну заяву, похвалила українську владу за гуманне ставлення до російських військовополонених. Це можна розглядати як певний сигнал РФ про те, що присутність їхніх військ більше не вдасться приховувати у випадку ескалації конфлікту або відкритого військового вторгнення в Україну. І можна стверджувати, що цей сигнал Кремлем був взятий до відома. Думаю, вони усвідомили, що такий ризик не є безпідставним. 

Ще тут можна прослідкувати спробу спровокувати у росіян невдоволення участю їхніх співвітчизників у неоголошеній війні, адже весь цей час російське керівництво спростовувало будь-яку інформацію наявності частин регулярної армії РФ на території України – хтось, за їхньою версією, заблукав, хтось перебував у відпустці, хтось вирішив піти воювати на Донбас за власним бажанням тощо. Але аргументація Кремля щоразу виглядає все менш переконливою. Тим більше, цього разу захоплені військові на камеру зізналися, що є російськими військовослужбовцями.

Можливо, одного цього інциденту недостатньо, аби домогтися такого ефекту, як було під часі війни в Афганістані, коли суспільство почало чинити тиск на політичне керівництво і врешті змусило його вивести звідти радянські війська. Але не можна виключати, що захоплення Александрова і Єрофєєва та їхні зізнання стане тим зернятком, з якого згодом виросте велике невдоволення російського суспільства.

Адже цей випадок – красномовне спростування міфу "русские своих не бросают". Бо вчергове Кремль показав, що "русские" не тільки своїх кидають, вони ще й можуть повністю від них відхреститися і не докласти навіть мінімальних зусиль для їхнього звільнення.

Зрозуміло, що не публічно Кремль, використовуючи дипломатичні канали, буде намагатися домовитися про те, щоб захоплені українськими військовими спецпризначенці ГРУ Генштабу ЗС РФ відпустили чи обміняли.

Однак перше є неможливим, а друге – сумнівним. Принаймні швидкий і підкилимний обмін. Інформація про затримання Александрова і Єрофєєва стала публічною, це топ-тема в українських та російських ЗМІ. Певною мірою російські спецпризначенці стали не лише захопленими російськими кадровими військовими, а ще й медійними персонами.

Тому якщо обмін і буде здійснено, то його умови будуть дуже вигідними для української сторони. Це можна порівняти з ситуацією, коли Палестинська автономія обміняла сотні своїх людей на одного капрала Шаліда. Однозначно, нам потрібно витягти з цієї ситуації максимум бонусів. Сподіваюсь, наші дипломати таку нагоду не втратять.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook и стежте за оновленнями розділу!