Львівські націоналісти тричі ламали Ярмольнику ніс

Леонід Ярмольник інтернаціональна людина. З'явився на світ в Приморському краї, дитинство пройшло в Україні. Свої роки життя у Львові автор згадує з сумом і пишається ними одночасно.

"Вчора мені дзвонив Костя Хабенський. Він зараз знімається у Львові. І волею випадку він опинився в школі № 48, де я вчився. І каже: "Коли я сказав, що я тебе знаю, мене тут на руках носили!", – розповідає Леонід в інтерв'ю "Газете Киевской".

Проте свого часу актора у школі не жалували. Актору частенько доводилося мірятись силами з однолітками.

"У 93-му році мої батьки і родичі виїхали - у Львові було достатньо важко. Було багато націоналізму: "москалі", "жиди" та інше. У шкільні роки я кілька разів бився. У мене ніс три рази зламаний, один раз - у Львові. Коли мені говорили "жид" - я більше нічого не з'ясовував, починав бійку. Загалом, вдруге мені ніхто вже про це не нагадував. Я якось до цього завжди ставився по-пацанськи. У Львові люблять Польщу, поляків, а всіх інших не дуже. Але все одно я обожнюю це місто. Воно дуже красиве, і там пройшли мої шкільні роки", - розповідає актор.

Свого часу Ярмольник, навіть, міг залишитися жити у Львові, проте не склалося.

"Це була чудова історія. Коли батьки виїхали в США, потрібно було приватизувати квартиру, щоб
її не втратити. У моєї сім'ї єдине, що в житті було, це трикімнатна квартира. Батько відслужив 30 років у Прикарпатском військовому окрузі. І все, що за цей час отримав, - це 37 кв.м. Мені потрібно було отримати громадянство. Я виписався і розлучився з дружиною в Москві. Приїхав у Львів, прописався, отримав громадянство. Я був уже досить відомим артистом, м'яко кажучи. Але мені наполегливо пояснювали українською мовою, що для того, щоб все було по закону, я повинен жити там. Не просто числитися, а жити", - згадує Леонід.

Проте акторська кар'єра стрімко розвивалась у чоловіка в Росії і залишатись у Львові просто не було можливості, а побоюючись перевірок актору довелося йти на хитрість.

"У нас чудові сусіди були, я з ними домовився. Ми розвісили якісь речі на плечиках в шафі і на стільці. І вони раз на тиждень повинні були ці речі міняти місцями. Чистий цирк! І сміх, і гріх. У підсумку нам нашу житлоплощу так і не віддали", - говорить актор.