Росія "залила" Україну своїм пальним: розповідаємо, чому це небезпечно і які аргументи в учасників ринку

ПАТ "Укртатнафта", ПАТ "Укрнафта" та  АТ "Укргазвидобування" наполягають на необхідності введення мит на російське дизельне паливо і скраплений газ. За переконанням компаній - це допоможе Україні зробити ще один крок до енергетичної незалежності від РФ. Однак є і ті, хто проти введення мита. Серед них, зокрема "Нафтогазова асоціація України" та директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.

ТСН.ua розповідає про ситуацію на ринку, чого хочуть одні та чому проти введення мит інші.

У чому справа

Ще 21 січня 2020 року три національних товаровиробники – ПАТ "Укртатнафта", ПАТ "Укрнафта" та  АТ "Укргазвидобування" – подали спільну скаргу щодо впровадження компенсаційних заходів стосовно субсидованого російського імпорту дизельного палива і скрапленого газу. Також ПАТ "Укртатнафта" виступила з ініціативою скасувати пільги на скраплений газ, який переважно імпортується з РФ.

У заяві говориться, що порушення правил міжнародної торгівлі при поставках російських нафтопродуктів полягає в тому, що в Росії за схемою повернення з бюджету акцизів виробникам компенсують витрати, пов'язані з виробництвом і експортом нафтопродуктів, що є субсидуванням і порушує норми Світової організації торгівлі (СОТ). За рахунок субсидування частка російських нафтопродуктів в загальній структурі імпорту України дизельного палива досягла 47%, скрапленого газу - 55%, зазначали ініціатори розслідування.

Вони стверджували, що запровадження мит не призведе до дефіциту зрідженого газу і дизпалива, а також зростання цін, оскільки внутрішнє виробництво, імпорт з Білорусі, Литви та Польщі, а також морські поставки є конкурентними.

Однак проти імпорту активно виступають представники галузей, мовляв, введення імпортних мит дорівнює збільшення цін.

Врешті  ПАТ "Укртатнафта", ПАТ "Укрнафта" та  АТ "Укргазвидобування" оголосили "війну за енергонезалежність від РФ", а інша сторона продовжує наполягати не вводити мита.

Аргументи "за" введення мит

Понад 40% дизеля, який продають на українських АЗС, вироблено в Росії. Більше того, РФ активно підтримує своїх виробників, аби ті ще більше захоплювали чужі ринки. А це створює загрозу для України, певні у "Нафтогазі України", який теж підтримує введення мит.

Українського дизпалива не побачити у Росії. Натомість в Україні російського, навпаки, щороку більшає. До 2017 року із РФ до України потрапляло відносно небагато дизелю, розповідає експерт з енергетичних питань Ігор Тишкевич. Втім, згодом на ринку запрацювала компанія, яку пов'язують із українським кумом президента РФ Володимира Путіна.

Росія із такої ситуації має одразу кілька вигод, кажуть у "Нафтогазі". Перша - це фінансова.

"Українці, купуючи російське пальне, спрямовують гроші до російського бюджету, або до бюджету більшості державних і приватних компаній", – пояснює директор з комерційних питань АТ "Укргазвидобування" Сергій Федоренко.

Друга – це джерело впливу. Якщо Росія захоче, то може, наприклад, штучно створити дефіцит. Тому ще у грудні минулого року ситуацію обговорювали на РНБО. Ухвалили до 1 липня розробити план дій із диверсифікації поставок. Аби із одного джерела не надходило понад 30% палива, що його споживають в Україні.

Українські видобувники та переробники нафти, своєю чергою, поскаржилися до Антимонопольного комітету на дії сусідів. Кажуть, що не можуть чесно конкурувати із Росією. Європейські гравці також інколи програють конкуренцію. Тому для вирішення питання запропонували Антимонопольному комітету запровадити мито у 8,46% на дизельне пальне із РФ. А до 2024 року збільшити його до понад 25%.

"Держбюджет України лише виграє від запровадження мита. Додаткові доходи можуть скласти від 2,7 до 4 млрд грн на рік, залежно від динаміки цін та обсягу імпорту. Представники імпортерів російського палива кажуть, що український ринок є преміальним для російських нафтовиків. Зрозуміло, що російські компанії зацікавлені зберегти статус кво і заробляти надприбутки на українському ринку. Але український уряд має діяти в інтересах України та її громадян, і преміальні заробітки російських нафтовиків спрямувати в український бюджет", – пояснив в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" виконувач обов'язків Голови Правління ПАТ "Укрнафта" Олег Гез.

Він також додав, що підживлювати своїми руками подібну залежність від РФ щонайменше необачно: "Імпортне мито - це дієвий інструмент диверсифікації, який дозволяє рухатись до цієї мети без потрясінь для економіки та споживачів. Поки що Україна має час та можливість зменшити залежність від російських нафтопродуктів контрольовано і на власних умовах. Якщо Росія застосує свою нафтову зброю, часу і простору для маневру в нас уже не буде".

Що кажуть противники

На противагу прихильникам дизельних мит, ряд асоціацій виступили із різкою їх критикою. Певні, що це може спровокувати дефіцит пального та зростання його ціни.

"Будь-які розслідування, будь-яке впровадження додаткових мит, вони будуть означати підвищення цін. Ми сподіваємося, що таке рішення буде якнайшвидше відхилено", – розповів генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак. 

Директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн теж говорить про можливе підвищення цін, мовляв "витрати на пальне найбільших категорій споживачів зростуть".

На це знову таки відповіли в "Укрнафті". Там запевняють, що ціни на пальне не зростатимуть.

"Зростання цін на нафтопродукти в Україні внаслідок впровадження мита на російські дизельне паливо та автогаз – це міф. Ціни на АЗС, зрештою, залежать від цін нафту, акцизів і курсу долара. Поточна цінова ситуація на ринках нафти не дає підстав говорити про зростання", – каже Олег Гез.

Братів Куюнів та їхню "Консалтингову групу А95" компанія звинувачує у роботі на РФ. Пояснили свої закиди так: "За наявною інформацією, основним спонсором, що офіційно щомісячно фінансує  Консалтингову групу А95 Куюнів, є загальновідома мережа АЗС, яка раніше належала російській ТНК, і котру зараз пов’язують з кумом російського президента. Саме ця мережа наразі реалізує в Україні виключно російське дизельне паливо".

Раніше ТСН також звернулася до Мінекономіки стосовно цього питання, втім, там так і не надали коментаря із приводу ситуації. Тому, як розвиватиметься ситуація надалі, залишається невідомим.