Я вчуся стратегії у президента Росії

Культовий російський актор Олександр Баширов (який, втім, актором себе принципово не вважає) привіз до Києва свій новий проект: аудіокнигу Віктора Журавльова "Розвідбат", Башировим й озвучену, і трейлер однойменного тригодинного "патріотичного мега-блокбастера", в якому зіграв головну роль.

"Розвідбат", за словами його авторів, це байки про суворе, але дуже веселе армійське життя: і Журавльов, автор книги та режисер фільму, і Баширов пройшли службу в радянській армії наприкінці 70-х років. Показом їхнього спільного "Розвідбата" планується відкриття XV Міжнародного фестивалю незалежного кіно "Дебоширфильм - Чистые грезы" у Санкт-Петербурзі. Як це буде виглядати в остаточному вигляді, поки не дуже ясно, але те, що журналісти побачили у вигляді трейлера, виявилося дивним гротеском, перед яким меркне навіть знаменитий "ДМБ".

Учергове ламаючи всі канони, Баширов почав інтерв'ю з міркувань про загальне придушення особистості, яке спостерігається в культурі, мистецтві, і навіть науці ("Ну, от що таке генетично модифіковані продукти?"), і про те, що гуманізм все одно переможе, зокрема і завдяки самому Баширову:

- ... Дегуманні сили - їх не цікавить краса, їх не цікавить любов, їх не цікавить життя. Тому хоча б просто жити - це вже подвиг.

Баширов під час інтерв'ю багато курить, поглядає на дівчат, які ходять навколо, але не відходить від головної теми:

- ... Все, що б ви не узяли, вбудоване в систему деперсоналізації. Особистість нівелюється, знищується. Ця картина, "Розвідбат", це та крапля у повноводний потік, який змете з лиця землі те, що я називаю семантичною атакою. Вона така очевидна... всі це або відчувають, або обговорюють, або якось на це реагують. Хто здається, хто панікує, хто дезертирує в гедонізм... клей нюхає, або заводить свій садок конопляний, хе-хе-хе.

- А чому для боротьби обраний фільм за армійськими байками?

- Ну, необхідно не здавати своє почуття гумору, відточувати свою дотепність, як говориться, тренуватися на кішечках, так?... Для боротьби з цими антигуманними силами клинок має бути наточений.

- Ви знялися в багатьох фільмах, які стали культовими, але продовжуєте вважати себе не актором, а режисером...

- Так, я режисую свої ролі, якісь побутові ситуації в житті. Режисура - це все, що є правом сильного духом, хе-хе-хе. Взагалі, організація будь-якого середовища - це є серйозна відповідальність.

- Чому ж ви не повернетеся до кінорежисури (з 1997 року Баширов зняв один художній фільм, один документальний, і один телесеріал - ред.)?

- Є проект фільму "Москва-Петушки" (за книгою Венедикта Єрофєєва - ред.), але там останні три роки тривав суд через авторські права. Буквально два тижні тому все закінчилося, наші виграли, і ми зараз займаємося пошуками фінансування.

- Якщо повернутися до "Розвідбату", то це малобюджетне, некомерційне кіно. Для чого все-таки його зняли?

- Яка мета фільму? Жодної мети немає взагалі. Може бути, звернути на себе увагу дівчат?

- Ну, тоді це мають бути особливі дівчата з особливим почуттям гумору.

- Дівчатам важлива впевненість, причому будь-яка. Впевненість у своїй фінансовій могутності, психічному і фізичному здоров'ї. Ось культуристи, вони ж упевнені, що вони чарівні. Тому дівчата клюють на всіх, хто впевнений, що він геній. У поетичному сенсі. А у кого немає поетичного дару, беруть машиною, великою і товстою... ні, чорною! Або маленьким кабріолетиком.

Все ми робимо для дівчат - ми хочемо, щоб вони розсунули ноги, а вони нам сідають на шиї. І чоловік щасливий, не розуміючи, куди його женуть.

- В Україні ви часто буваєте?

- В Україні, на Україні... Як там жартували: можу послати "на", можу послати "в". Буваю, так. Тут провінційно, але в цьому є свій шарм, хе-хе-хе. До речі, Пітер така ж провінція. Центр світу - це сама людина, якщо вона не в крайньому ступені егоцентрист і не сповідує філософію соліпсизму.

- У Росії зараз, здається, всі хочуть, щоб ти визначився - за Добро ти, чи за Зло. Ви визначилися?

- Треба бути самим собою, а суспільство, репресивний апарат, саме за тебе вирішить. Медійний простір тебе відразу ж дискредитує... Не ти, а тебе визначать.

- Вас вже визначили?

- Авжеж. Визначили, наклеїли ярлики і записали туди, в списки, куди записують, хе-хе-хе. Але знаєте, ось якщо згадати президента Росії, він займається спортом, де головне - піймати. Це заразливо, і ось так само і я намагаюся не атакувати, а підіграти. Той, хто падає, сам впаде, треба тільки йому допомогти... Дуже багато людей, які пруть на танк, а я просто займаюся доведенням до логічного кінця, розкриттям справжніх їх намірів через абсурдування. Через гіперболізацію ідіотизму.

- Схоже, чим далі, тим більше поле діяльності для вас - всюди цілковитий абсурд і маразм.

- Це, на жаль, не так. Абсурд, маразм - це все-таки щось людське, а зараз відбуваються абсолютно нелюдські процеси. Сміх вже йде не над споживачем, який є уніфікованою худобиною, що задовольняє свої низькі потреби, а над божим задумом. Можливо, в цьому і є приречення - побачити дно? Може, ми від нього і вiдiпхнемося? Зараз це все - вата.

Редакція дякує галереї Art-Insight за допомогу в організації інтерв'ю.