Кримські татари вважають, що "мовний закон" сприяє сепаратизму
Ні кримські татари, ні угорці не вірять, що закон "Про засади державної мовної політики" Колесніченка-Ківалова щось для них змінить.
Підпишіться на нас в Google
Джемілєв не хоче, аби мовну проблему кримських татар вирішували такою ціною / © Сегодня
Автор скандального "мовного закону" Вадим Колесніченко впевнений - від закону всі нацменшини будуть у захваті, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.
Колесніченко хвалиться, що за час роботи в парламенті Криму кримсько-татарською вивчив аж 150 слів. Однак самі меншини своєму щастю не надто вірять.
"Ми не хочемо, щоб наша мовна проблема вирішувалася за рахунок документу, який завдає шкоди інтересам всієї країни і сприяє сепаратизму", - каже голова Меджлісу Мустафа Джемілєв.
Глава Товариства угорської культури Закарпаття Міклош Ковач також не має оптимізму щодо дітища Колесніченка-Ківалова.
"Уявляти, що після того, як він набере чинності, буде оголошено набір кадрів до обладміністрацій, міліцейських відділків і прокуратури, де вимогою до претендента стане володіння угорською, – це з галузі ненаукової фантастики", - вважає Ковач.
Законотворча ініціатива регіоналів гарантує чималі гроші перекладачам з регіональних мов. Весь документообіг парламенту, уряду та адміністрації президента вестиметься тільки українською і обов'язково перекладатиметься на регіональні мови.
За мовною ініціативою парламентарів, судді та нотаріуси мають вивчити другу мову самі. 18 мовами мають видаватися підручники – та зараз в школах не вистачає навіть повного набору однією.
Спеціального дозволу на введення ще однієї мови, як регіональної, не треба. Будь-яка адміністративна одиниця, скажімо, віддалений хутір, може ввести другою офіційною будь-яку іншу мову, якщо більше 10% його мешканців спілкуються саме нею. Можливо, таким чином твориться український варіант Вавілону. Дізнаємося, якщо закон підпишуть.