Мовна війна зірвала плани Януковича і обезголовила Раду

На другий день після прийняття скандального "мовного закону" політичні пристрасті не тільки не вщухли, а навіть почали ще більше вирувати.

Сьогодні мовні баталії залишили Верховну Раду без голови, а президента Віктора Януковича змусили перенести свою урочисту підсумкову прес-конференцію.

І кров, і сльози, і бійки

Вранці опозиційні депутати перекрили шлагбаум і всі входи до Українського дому, через які мав пройти Віктор Янукович на свою підсумкову прес-конференцію.

Пізніше біля центрального входу до Українського дому на Європейській площі в Києві почалися сутички між беркутівцями і мітингуючими опозиціонерами.

У правоохоронців летіли пластикові пляшки, мітингувальники скандували: "Банду - геть!". У сутичках міліції одному з учасників акції розбили обличчя. Спочатку правоохоронці використали сльозоточивий газ. У відповідь хтось із натовпу мітингувальнив зробив те саме.

Дісталося багатьом учасникам акції, зокрема, нардепам та іншим політикам. Люди блювали і промивали очі водою. Голова ВО "Свобода" Олег Тягнибок отримав дуже велику дозу газу. Довели до сліз газом і лідера партії УДАР Віталія Кличка. Також він порізав руку осколком від вікна з першого поверху Українського дому, яке розбили під час сутичок.

Постраждали і міліціонери, зокрема підполковник ДАІ. Йому наїхав на ногу мікроавтобус. У МВС Києва заявили, що за кермом мікроавтобуса був  депутат від "БЮТ-Батьківщини" Андрій Кожем'якін.

Гаряче не тільки в Києві, але і в регіонах. Опозиційні депутати та активісти вже формують списки для виїзду на Київ у Львові та Івано-Франківську, ходять розмови про нову революцію.

А за словами лідера партії "За Україну!" В'ячеслава Кириленка, для участі в акціях протесту проти "мовного закону" люди збираються їхати до Києва також із Луцька, Херсона, Харкова, Вінниці.

Під вечір суд Києва вирішив проблему з мітингами - заборонив з 4 по 9 липня проводити масові зібрання громадян на вулицях в центрі Києва, в тому числі під Українським домом та біля владних будівель. Рішення державні виконавці одразу ж показали учасникам акції біля Українського дому.

Обезголовлена Рада

Ранок був бурхливим і в самій Раді. Спочатку віце-спікер Микола Томенко повідомив, що написав заяву про відставку, бо "подальше перебування в такій президії і в такий Верховній Раді є неправильним і неможливим".

Трохи пізніше такою ж новиною ошелешив депутатів і Литвин. "Прошу вас, мої колеги, розглянути питання і прийняти рішення про мою відставку", - сказав він, розповівши, що під час голосування за "мовний закон" його "викликали до президента".

"Мене розвели, розвели Україну, розвели народ. Мій товариш колишній, з яким я ділив хліб-сіль, мене здав. Повністю", - сказав Литвин, вказуючи на свого першого заступника Адама Мартинюка.

Він попросив Мартинюка включити питання його відставки до порядку денного і розглянути її 4 липня на засіданні, після чого залишив залу засідань. Однак цього так і не було зроблено.

Після заяви Литвина 54-річний регіонал Василь Чуднов знепритомнів, його винесли із сесійної зали на ношах. Як повідомив голова фракції ПР Олександр Єфремов, Чуднов госпіталізований з аритмією, однак передінфарктного стану вдалося уникнути.

Що стосується відставки Литвина і Томенка, Єфремов заявив журналістам, що вони не подали у відставку, а просто зробили заяву. "Моя думка, що це рішення дійсно прийняте в результаті емоційного рішення. Необхідно нам всім заспокоїтися і прийняти зважене рішення", - зазначив він.

А однопартієць Єфремова Ярослав Сухий повідомив, що Партія регіонів не планує голосувати за відставку Литвина.

"Він (Литвин – ред.) мабуть образився, що голосували без нього. Його фракція голосувала, а він ні. Ми за його відставку не проголосуємо. Він добре працює, нехай продовжує далі", - сказав Сухий кореспонденту ТСН.ua.

На думку політолога Вадима Карасьова, обидва керівники парламенту ймовірніше за все залишаться на своїх посадах і у відставку не підуть. "Поки що ця заява (про намір піти у відставку – ред.) – морально-ідеологічний жест. А потім вже буде грати роль практична доцільність", - сказав Карасьов в коментарі ТСН.ua.

Загалом звільнити Литвина і посадити у крісло спікера нову людину нелегко. Адже для цього потрібно таємне і позитивне голосування 300 депутатів. Однак цю проблему більшість майже вирішила.

Ввечері вони проголосували за зміни до закону про звільнення і обрання голови парламенту. Відтепер для звільнення спікера достатньо 226 голосів, відданих у сесійній залі шляхом відкритого голосування.

"Мовний закон" завис

Завдяки заяві Литвина про відставку мовний закон "завис". Бо підписати його може виключно спікер ВР. Говорячи про те, хто буде підписувати цей документ у зв'язку із заявою Литвина про відставку, Єфремов сказав: "Спікер парламенту. Новий спікер парламенту".

А от регіонал Володимир Олійник вважає, що підписати закон про мови замість спікера може і перший віце-спікер Адам Мартинюк. "Якщо спікер відмовляється, процедура передбачає підписання першим заступником", - заявив Олійник кореспонденту ТСН.ua.

Цікаво, що за словами лідера "Фронту змін" Арсенія Яценюка, на зустрічі з Об'єднаною опозицію Литвин пообіцяв не підписувати цей закон за жодних обставин.

А ввечері прес-служба Литвина розіслала повідомлення, у якому зазначалось – спікер сьогодні не проводив жодних нарад з "мовного" законопроекту. І готовий його підписати, якщо він буде проголосований Радою за всіма правилами. Тим часом у Раді почалася хвиля відкликання депутатами голосів за мовне "дітище" Колесніченка. Депутати, більшість з яких є литвинівцями,  стверджують, що під час голосування взагалі не були присутні у сесійній залі.

Поки з відставкою Литвина все туманно, вже почали ходити чутки про те, хто може стати його наступником. Як повідомляє джерело Української правди, фаворитом спікерської гонки є Іван Плющ, який після перемоги Януковича на президентських виборах увійшов до провладної коаліції. А опозиція зробила хід у відповідь, зареєструвавши законопроект про скасування "мовного закону".

Януковичу зірвали "покращення"

Через мовні баталії сьогодні поніс втрати і президент Віктор Янукович. На урочистій підсумковій прес-конференції в Українському домі (всі підступи до якого вдень блокували мітингувальники) глава держави збирався розповісти про покращення, які влада зробила, та про плани на майбутнє.

Замість прес-конференції, яку перенесли на невизначений термін, він провів зустріч керівництво парламенту та депутатських фракцій для обговорення ситуації у Раді. Головний меседж зустрічі Янукович зробив для опозиції, чия представники на зустріч не прийшли.

Президент заявив, що якщо роботу Ради не вдасться стабілізувати, він може оголосити дострокові вибори до парламенту. "Але я вважаю, що перш ніж починати цю процедуру, ми повинні вичерпати всі наші можливості... Поки ми не пройдемо цей процес, ми обговорювати будь-які інші питання не можемо ", - зазначив він.

Водночас політолог Володимир Фесенко вважає цю заяву просто "страшилкою" для опозиції, бо жодних правових підстав для розпуску Верховної Ради немає.

"Згідно з Конституцією є тільки одна причина для розпуску Верховної Ради – якщо парламент не працює у пленарному режимі протягом одного місяця. А сесія Ради через кілька днів має завершитись", - зазначив Фесенко у коментарі ТСН.ua.

"Тому слова Януковича – це така невелика страшилка для опозиції, спроба психологічно на них натиснути, щоб вони перестали дурити і повернулись до Верховної  Ради", - додав він.