Відчай темряви. Чи повернемо Крим "вимкненням" світла

Протягом кількох останніх днів навколо окупованого Росією Криму вирують неабиякі пристрасті. Через підрив опор електропередач півострів лишився без української електрики і виживає лише за рахунок резервних джерел живлення.

Передісторія

Ще наприкінці вересня 2015 року Меджліс кримськотатарського народу ініціював акцію з торгової блокади Криму. Активісти, які не добилися від держави дій щодо повернення Криму чи хоча б щодо забезпечення прав людини, що постійно порушуються окупаційною владою на півострові, взяли справу до своїх рук. Не пропускаючи до Криму вантажівки з українськими товарами, вони намагалися привернути увагу керівників України до проблеми та вимагали скасування закону про вільну економічну зону "Крим": він звільняє від сплати податків підприємців, які торгують з Україною, і фактично легалізує "сірі" схеми.

Акцію було оголошено безстроковою, але коли стало зрозуміло, що вона не призводить до якихось зрушень у справі, деякі активісти зважилися на більш радикальні заходи. Перші підриви опор електропередач сталися ще у жовтні, проте вони не призвели до порушення постачання електроенергії в Крим. 

Радикали добилися свого лише зараз. Вночі проти 20 листопада невідомі підірвали електричні опори на Запоріжжі та Херсонщині, унаслідок чого були виведені з ладу дві з чотирьох магістральних ліній електропередач, якими здійснюється енергопостачання Криму. 

Дві опори на Херсонщині поблизу селища Чаплинка встояли, але були пошкоджені. Активісти оточили їх, щоб не дати можливість електрикам провести ремонтні роботи. 21 листопада на місце прибули близько сотні правоохоронців. Вони намагалися відтіснити активістів від електроопор, але це призвело лише до сутичок та зростання суспільної напруги. Кримські татари навіть вийшли пікетувати Адміністрацію президента у Києві.

Врешті решт ситуацію наче вдалося нормалізувати. За результатами переговорів з президентом голова Меджлісу Рефат Чубаров повідомив, що активісти пропустять енергетиків до опор, щоб вони заземлили лінії електропередач та убезпечили життя людей, які знаходяться поруч. Однак сталося так, що коли активісти та правоохоронці відійшли на значну відстань від опор, там пролунало ще два вибухи. Сталося це пізно ввечері 21 листопада. Опори впали, а Крим залишився повністю без світла.

Скільки лишилося Криму

22 листопада в Криму було введено режим надзвичайної ситуації. Були розгорнуті 13 мобільних газово-турбінних установок, вітряні та сонячні електростанції. Зараз Крим живе за рахунок резервних джерел енергії. Проте, за підрахунками МНС Росії, резервних джерел живлення, які живлять соціально-значущі об'єкти з цілодобовим перебуванням людей та потенціально небезпечні об'єкти, вистачить лише на три дні.

Крим без світла: черги за бензином, закриті магазини, вечори при свічках (21 фото)

Водночас активісти продовжують блокувати доступ енергетиків до пошкоджених електроопор. Ремонт поки неможливий. Єдиною умовою допуску електриків учасники блокади називають перерізання дротів, якими електроенергію відправляють на окупований Росією півострів.

Політична реакція

Анексований півострів знову став першим на порядку денному в українському політикуму і першим особам держави доводиться в екстреному порядку реагувати на загострення ситуації. На жаль, їхні рішення виглядають трохи спізнілими та є вимушеними. А подекуди ситуація між президентом та прем'єром нагадує дитячу гру з перепасуванням м'яча "гаряча картопля", коли м'яч довго тримати у руках не можна і впустити на підлогу забороняється.

Так, 23 листопада президент запропонував уряду розглянути питання щодо припинення товарообігу з Кримом, а також зупинки вантажного автомобільного і залізничного сполучення. Цього ж дня Кабмін ухвалив відповідне рішення. Зокрема, Мінекономіки спільно з представниками Меджлісу має підготувати проект розпорядження уряду про конкретний перелік товарів, робіт і послуг, які можуть постачатися до Автономної Республіки Крим, і ввести відповідний перелік товарів.

У свою чергу прем'єр Арсеній Яценюк повідомив про своє звернення до президента, у якому наголосив, що РНБО має визначитися з форматом відносин з окупованим Кримом, а також з методами боротьби проти російських окупантів та заходами щодо повернення Криму до складу України. Примітно лише, що за правилами гри у парламентсько-президентській республіці прем'єр як представник виконавчої влади мав би сам підготувати проект таких рішень, які відправляють на розгляд РНБО та президенту лише для схвалення, зазначають експерти.

Що буде далі

Росія вже погрожує Україні штрафами за перерву у постачанні електроенергії у Крим. Згідно з контрактом, вони можуть сягати 4 млн грн за одну добу паузи. До речі, в Укренерго зазначили, що ремонт пошкоджених електроопор займе до двох днів.

Крім того, через "вимкнення" світла Криму Росія вже зупинила постачання Україні антрациту, необхідного для роботи українських теплоелектростанцій, які грають важливу роль у "здоров'ї" нашої енергосистеми. А зважаючи на те, що самі підриви електроопор, скоєні невідомими радикалами, частково вивели з ладу постачання електроенергії на території Херсонської області, то тут вже можна говорити про загрози національній безпеці всієї країни.

Експерти констатують, що ситуація навколо Криму є дуже суперечливою і невідомо, чи вдасться владі загасити вогнище, яке спалахнуло. Щодо методів радикалів також існують різні думки. Одні наголошують, що лише після цих подій українські керівники трохи заворушилися, але інші попереджають: безкарне порушення закону держави може потягти за собою ще більші злочини, але так і не повернути Крим.

Григорій Перепелиця, професор КНУ ім.Т.Шевченка, експерт-міжнародник:

- Підрив електромереж - це пошкодження державної інфраструктури, яке карається законом. Звісно, що такі дії є незаконними. Але з іншого боку постає питання: що робити, коли закон не діє. Так, Верховна Рада прийняла закон про окуповану зону Криму. Але чому ж українська влада сама не виконує цього рішення, яке є абсолютно законним. Коли державна влада усувається від виконання владних рішень, тим більше, що це пов'язано з війною, національною безпекою та обороною країни, якщо вона ігнорує свої обов'язки, то тоді хтось має брати на себе ці функції. Тому громадянське суспільство і починає самостійно втілювати рішення Ради про статус Криму як окупованої зони.

Справа в тому, що зараз ніхто на державному рівні навіть не ставить питання повернення Криму. Якщо подивитися на стратегію національної безпеки, яка була прийнята в кінці травня 2015 року, то там сказано: "Створення умов для відновлення територіальної цілісності". Тобто не відновлення, а лише створення умов. Поки що ніхто ніяких умов не збирається створювати - ні міністерства з інтеграції немає, як це зазвичай і буває у таких ситуаціях, взагалі нічого немає. Влада абсолютно самоусунулася та ігнорує виконання власних законів. Відповідно, ці умови починає створювати громадянське суспільство, виходячи за рамки закону.

Щодо стратегії з повернення Криму. Починати треба з виконання рішення Верховної Ради про статус Криму як окупованої зони. А також скасувати закон про вільну економічну зону з Кримом. Це ж повний ідіотизм, коли одночасно діють закони і про ЗВТ, і про окуповану територію. Як це можна поєднувати? До того ж такий кретинізм просто відлякує усіх від України. Ми забороняємо іноземцям торгувати з Кримом, арештовуємо судна, бо це ж окупована зона. А самі при цьому постачаємо й енергію, і воду, і продукти. То яка ж це тоді окупована зона?

Таке враження, що влада позбавлена мізків. Вони навіть не прораховують елементарних логічних кроків і в змозі лише приймати рішення під тиском суспільства, доводячи при цьому ситуацію до кипіння, до глибокої політичної кризи. Наприклад, рішення щодо заборони перевезення вантажів прийнято постфактум, що говорить про відсутність політичної волі і безсилість. Це ерозія влади.

Напруження у суспільстві зараз не буде знято. Просто блокада Криму стане легітимізованою. У цьому сенсі питання буде знято. Але проблема відносин з Кримом лишається.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента":

- На мій погляд, якими б благородними не були б цілі, не можна використовувати протиправні засоби. Я категоричний противник цього. Якщо це буде продовжуватися далі, ми зруйнуємо власну державу. Коли хтось заради політичних цілей почне руйнувати спочатку електроопори, потім будинки, потім почнуть вбивати людей. Цей ланцюжок буде неминучим. Я згадую класика, який влучно сказав: "Воно, звичайно, Олександр Македонський герой, але навіщо ж стільці ламати?".

Треба боротися за права людини в Криму, боротися проти репресій кримськотатарських та українських активістів, але не можна здійснювати такі дії всередині України. Якщо б ці опори підірвали в Криму, я б це зрозумів як партизанські дії. Але їх підірвали на території України і врешті-решт це призвело до проблем з електропостачанням в Херсонській області, виникла кризова ситуація в енергосистемі України у південних областях. Це ненормально. Це вже називається війна з власною країною. Вирішується одна проблема - створюються інші. Тому я вважаю такі дії неприпустимими, якими б благородними цілями вони не обґрунтовувалися.

Щодо дієвості цих методів. На жаль, - кажу "на жаль", тому що краще б, щоб це вирішувалося в інакший спосіб - це призвело до певного ефекту, конфлікту в Херсонській області, зіткнення з правоохоронними органами. Воно врешті-решт призвело до того, що центральні органи влади відреагували на цю ситуацію. Проте мені теж здається, що зараз ми бачимо лише емоційне реагування. А треба реагувати раціонально. Наприклад, оголосили про вантажну блокаду Криму. Добре, але чому тоді раніше цього не зробили?

Я вважаю, що спочатку треба зробити те, що стояло на порядку денному вже мінімум півроку - скасувати статус Криму як вільної економічної зони. А далі нехай відповідні органи виконавчої влади разом з кримськими татарами та громадськими організаціями вирішують, який ступінь та які масштаби блокування Криму можуть бути прийнятними для нашої країни. Тому що з одного боку є інтереси кримських татар, яких треба поважати і яким треба допомагати, але є й інтереси країни, ризики для національної безпеки країни, про які теж треба пам'ятати. І тут особливо обережного підходу потребує питання так званої енергетичної блокади. Просто так вирубати рубильник і припинити постачання електроенергії в Крим неможливо. Це може створити величезні проблеми - і вони вже створені. Виникла кризова ситуація в енергосистемі. Треба діяти обережно, оцінити ситуацію, наприклад, до яких меж можна знизити постачання електроенергії в Крим так, щоб від цього не постраждали інші регіони України.

І зараз, якщо вже виникла така ситуація, така специфічна нагода, треба нарешті сформувати системну політику відносно Криму, зокрема, визначити, які органи виконавчої влади будуть реалізовувати цю політику.

Згідно з опитуванням TNS On-line Track, проведеним у жовтні, майже половина українців (48%) вважають за необхідне проводити енергетичну блокаду окупованого Криму. 38% респондентів виступають проти таких дій.

Серед жителів Східного регіону значно менше тих, хто повністю підтримує ініціативу блокади кордону з Кримом, а також тих, хто вважає необхідною енергетичну блокаду окупованого півострова. Водночас серед жителів Західного та Центрального регіонів значно більше прибічників таких дій.

Крім того, соціологи встановили, що чоловіки частіше, ніж жінки, повністю підтримують блокаду кордону з Кримом, і виступають за проведення енергетичної блокади.

Ольга Скичко