"Металург" - "Шахтар" - 0:2. Різного поля ягоди

Футбольний сезон в Україні офіційно відкрито. Відкриття це виявилося до болю звичним, буденним. З одного боку, один із суперників не зумів продемонструвати хоча б частини того, за рахунок чого потрапив на шпальти суперкубкової афіші. А з іншого – здалося, що Луганськ, який став господарем цього поєдинку, не зовсім просякнув атмосферою футбольного свята. Вочевидь, якби гра відбулася в тому таки Донецьку, враження від неї були б феєричнішими. А так – звичайнісінький матч у звичайнісінькій атмосфері. Такого добра у нас вистачає на кожному кроці. Навіщо його плодити зайвий раз під такою елегантною вивіскою?

МЕТАЛУРГ Донецьк - ШАХТАР Донецьк - 0:2. СТАТИСТИКА

Що ж, із початком нового сезону усіх нас. Відверто кажучи, дуже б не хотілося, щоб новий сезон був таким же, як і його суперкубковий заспів. Інакшевід нудьги можна померти.

Хоча, певна річ, на адресу переможця ці мої "компліменти" мають стосуватися менше всього. "Шахтар" виявився на порядок сильнішим за свого опонента. І не вина гірників, що суперник фактично розвалився вже в дебюті зустрічі. Вочевидь, такі його амбіції. І наші реалії.

Перед грою один відомий у минулому футболіст зазначив, що суперники по суперкубковому матчу – різного поля ягоди. Власне, матч довів, що саме так і є. Причому довів зайвий раз. У травні, коли ці суперники змагалися за національний кубок, створилася ілюзія, що завдяки своєму характерові та бійцівським якостям "Металург" довгий час міг триматися на рівних із іменитішими земляками. Насправді тоді видимість рівності забезпечив рикошет імені Морозюка та кураж імені Бандури. Цього всього в діях металургів у Луганську не було. Можливо, як наслідок – не стало й бійцівських якостей. Натомість залишилася прикра констатація, що в матчі такого рівня випадково зустрілися суперники з різних вагових категорій.

Дивно також і те, що, незважаючи на численні анонси та чолобитні, "Металург" так і не зумів вирішити свою головну кадрову проблему – придбання кваліфікованого нападника. Чемпіонат фактично стартував, а віз і досі там. А якщо ще й урахувати, що донедавна основний металургійний форвард Траоре травмований, то перспективи у команди П'ятенка вимальовуються не надто райдужні. І це не може не турбувати хоча б тому, що вже зовсім скоро металурги стартуватимуть у розіграші Ліги Європи.

На відміну від своїх проблемних земляків, "Шахтар" не відчуває брак кваліфікованих виконавців у передній ланці. Більше того, "помаранчево-чорні" придбали яскравого атакуючого гравця Марко Девича. Хоча головною проблемою гірників останніх років була все ж оборона. Чи вдалося "Шахтарю" позбутися своєї ахіллесової п'яти – сказати складно. Матч проти "Металурга" навряд чи міг дати відповідь на це непросте питання. Відповідь прийде пізніше. Вочевидь, вже восени.

А відповідь щодо переможця даної зустрічі зникла з розпорядку дня вже в самому дебюті гри. Варто було номінальним гостям додати в швидкості, як металурги попливли. "Біло-сині" не встигали перекривати зони, не встигали стежити за своїми візаві, за великим рахунком, узагалі нічого не встигали."Шахтар" у тренувальному режимі відвантажив опонентові один м'яч. І спокійнісінько розпочав грати в пів ноги. В усякому разі, саме так здалося. Мало того, що команда Луческу не форсувала події, вона просто скинула оберти до мінімально прийнятних.

Усе, на що міг розраховувати "Металург" за таких новостворених обставин – на декларування активності. Проте втілити її, цю активність, в щось путнє, команді П'ятенка так і не вдалося. Не можна сказати, що ця команда не старалася. Радше навпаки. І що вона злякалася супротивника чи здалася йому ще до стартового свистка. Навряд чи. В усякому разі, такого очевидного розпачу я не помітив. Просто сили виявились надто різними. Щось на кшталт гри збірної України проти Франції. Або Італії проти Іспанії. Хоча це, мабуть, я таки переборщив.

Проте на рівному місці і на голому класі "Шахтар" зумів подвоїти рахунок. Складних питань і до того не виникало, а після другої металургійної капітуляції все всім стало очевидним: на цьому гру можна було сміливо завершувати. "Шахтар" після подвоєння рахунку й поготів не буде намагатися стрибати вище чиїхось голів, "Металург" просто не в змозі змінити перебіг подій на свою користь.

Із цієї глухої сентенції другий тайм зумів виокремитися лише двома непересічними (в локальному сенсі) подіями. "Металург" таки зумів створити небезпечний момент поблизу воріт П'ятова, а в складі "Шахтаря" на офіційному рівні дебютував Девич. Що перша подія, що друга вплинути на загальну картину матчу не змогли. Металурги не відігралися, екс-харків'янин не відзначився. Хоча чому не відзначився – жовту картку схопив за надмірне бажання. Допомігши паралельно й супернику, для якого попередження стало другим.

Так чи інакше, мрія Девича здобути нарешті хоч якийсь трофей збулася. Для решти його нових партнерів – це вже не мрія. Так, приємна звичайність. Вже четверта за ліком, до речі. Така собі вишенька від торта. Якого ще не подавали.

Буденна перемога, словом. Як і поразка. Після баченого на Євро – чогось таки забракло.

Щасливого повернення на рідні терени.