Офіс твій – ворог твій

Попросила якось жінка Бога: "Боже, зроби так, аби працювала я менше, до роботи ставилась невідповідально, аби до мене не чіплявся хтивий начальник, а зарплатні щоб я отримувала більше!" Послухав жінку Господь – і перетворив її на чоловіка.

Одною із улюблених тем для соціологічних розслідувань є тема "Чому чоловіки заробляють більше за жінок". Адже так повелося, що керівні посади в нашому патріархальному світі займають здебільшого мужчини, зарплатня у них, як правило, краща, кар'єрна драбина – стрімкіша, та й різні цікаві ділові пропозиції чоловікам перепадають більше. На це є чимало пояснень, одне з основних – так побудовано цей несправедливий світ, чоловіки в нас – панівна раса, а жінка повинна знати три речі: кухню, церкву і дитину. Ну, і, може, якийсь салон краси раз на півроку.

В офіційних версіях причин такої дискримінації також побутує думка про те, що чоловіки заробляють більше, тому що беруть на себе більше. Діти не заважають їм мотатися по відрядженнях, вони не бояться вести тіньову бухгалтерську документацію, не бояться пліток на роботі через те, що вчора, далебі, лишились понаднормово, тому що так наказав шеф (з тонким натяком на те, що о 22 вечора в п'ятницю шеф навряд чи залишився б просто, аби перевірити звіти за тиждень).

Але нехай – формальних причин можна знайти чимало, але якщо задуматись і взяти на замітку, що в нас останнім часом побутує статева рівність, і шанси для обох представників людства добитись успіхів у кар'єрі приблизно однакові, то все-таки є чимало причин на те, чому жінки заробляють менше.

Перевіримо самі. Вівторок, початок робочого дня. Мужчина ковтає ранкову каву з канапками, одягає костюм і сорочку, хапає теку з документами і вилітає з квартири. Якщо сорочка брудна або непрасована, мужчина одягає светр. Якщо рівень неголеності ще не зашкалює, а часу обмаль, то ранковий туалет обмежується чищенням зубів. В результаті на робоче місце мужчина приїжджає вчасно, і навіть з запасом на те, аби випити кави і обговорити в курилці вчорашній футбольний матч. Жінка, поснідавши і зробивши макіяж, як мінімум тричі перебирає у голові сьогоднішні елементи свого гардеробу, тому що синю кофтинку вона одягала позавчора, рожевий светрик не пасуватиме до цих штанів, а для спідниці сьогодні холодно. Коли все дібрано, виявляється, що одягнута блузка не має ґудзика, і все доводиться починати спочатку. Поки перевдягалась, розмазала туш. Десять хвилин іде на підправку краси. По дорозі ще треба встигнути забігти у кіоск по новий номер улюбленого журналу, аби було що погортати в обід.

Коли жінка, добряче спізнившись, летить коридорами, молячись, аби не нарватись на начальство, у мужчини вже давно розпочався робочий день. Він зробив левову частку важливих справ, встиг перевірити пошту (ділову і приватну), встиг зробити комплімент секретарці з фінансового і напроситись до шефа із важливими свіжими ідеями. Жінка, прослизнувши на своє робоче місце, намагається включитись в роботу. Їй також хочеться кави, і вона уриває п'ять хвилин, аби збігати до автомату. По дорозі вона заходить до вбиральні перевірити розхристану по дорозі зачіску і макіяж. Повернувшись на місце, вона знаходить в пошті жалісний лист від подруги, котра розійшлась з бойфрендом і просить поради. Подругу в біді не кидають, і поки відділ збирається на консиліум, жінка обирає дружбу, і обмірковує, як помогти нещасній.

На нараді мужчина (його похід до шефа оцінили як належить) отримує гарну ділову пропозицію. Жінка, спізнення котрої все ж "заклав" хтось із конкуруючого відділу, змушена писати пояснюючу. Доки вона обурюються перед колегами і міркує, як краще пояснити свою непунктуальність, виявляється, що ділова пропозиція насправді призначалася їй, а не мужчині. Доки вона дзвонить подрузі, аби пожалітися, начальство ліпить їй догану за відсутність на важливій нараді.

Кінець робочого дня. Мужчина, задоволений життям, на півгодини швидше завершує робочий день, складає короткий план на завтра, підморгує симпатичній секретарці, і вирушає на пиво з друзями, аби до 19.30 бути вдома, повечеряти, похвалитись своїми успіхами, пограти в улюблену комп'ютерну гру, зробити з сином математику, попросити дружину попрасувати йому на завтра сорочку, виспатись, і завтра з новими силами приступити до роботи. Жінка завершує роботу на півгодини пізніше, бо в регламентований час вона не встигла зробити і половину з того, що було потрібно. Зла й сердита, ще 20 хвилин вона збирається додому, фарбує губи і скаржиться прибиральниці на долю. Додому потрапляє пізно, зганяє злість на чоловікові, до пізньої ночі сидить над паперами, не встигає пришити ґудзик до блузки, і зранку прокидається пізно, аби почати свій робочий марафон.

Звісно, в реальному житті все може бути навпаки – в той час, коли успішна бізнес-леді творить дива креативності і зібраності, невдаха-чоловік роками сидить на посаді рядового менеджера і вже вкотре не бачить квартальної премії. Однак, коли ми задаємо собі питання про те, хто заробляє більше, то мусимо визнати, що це таки чоловіки… Як ви гадаєте, чому?