Солдати Гітлера могли виграти війну, якби їли більше "аскорбінок"

Націонал-соціалісти були палкими шанувальниками вітамінів. Згідно тодішньої ідеології, ці життєво важливі речовини, відкриті зовсім недавно, повинні були зміцнити народний організм.

Існує думка, що війну німці програли в тому числі тому, що населення було ослаблено недоїданням, вважає історик фармацевтики з Брауншвейзького університету Хайко Штофф.

Націонал-соціалістичний режим, починаючи з 1940 року, видавав вітамінні препарати обраним групам населення, в першу чергу немовлятам, дітям, матерям, особам, які займаються важкою фізичною роботою, і солдатам. При Генріху Гіммлеру, який підтримував будь-яку натуропатію, СС у концтаборі Дахау організували власний дослідницький проект по вітаміну C. Питання в основному стосувалися того, скільки саме вітаміну потрібно людині, які продукти містять найбільше вітаміну і які його замінюють.

Наприкінці тридцятих років заради цього звернули увагу на мало використовувані місцеві рослини, наприклад шипшину. Незадовго після початку війни була організована переробка шипшини. Жінки повинні були збирати плоди, багаті вітамінами, при будь-якій можливості, і робити з них повидло. Пізніше в якості джерела вітаміну використовувалися ягоди обліпихи, волоські горіхи і ялинові голки. СС організували проект, в ході якого вітамін C витягувався навіть з гладіолусів.

Численні хитрощі, очевидно, вплинули: міністерство охорони здоров'я в самому розпалі війни, в 1942 році, з задоволенням відзначило, що завдяки харчовим добавкам і діючим речовинам стан здоров'я та працездатність німецького народу не знизилися.

Ще в 1944 році вермахт замовив 200 тонн вітаміну C. Але на щастя, цього виявилось замало для перемоги, вважають дослідники німецької історії.