Декомунізація Донбасу: поламана техніка та невдоволення місцевих

На Донбасі активно декомунізують міста під незадоволення місцевих та їхні спроби відстояти комуністичне минуле. Насамперед змінюють дорожні знаки та стели міст, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Патріотичні гасла на білбордах, пофарбовані в синьо-жовте стовпи, усюди, куди не кинь оком – українські прапори. На в'їздах у донбаські міста аж очам боляче від свіжої фарби нових архитектурних форм. Це – в'їзд у декомунізований Покровськ, колишній Красноармійськ. Місцеві ласкаво називали його "Красік", військові жартома пропонували переназвати "Хунтоармійськом".

Декомунізація Донбасу помітна, бо таблички міст та стели, часто побиті кулями та осколками – тепер новенькі, чистенькі, ціленькі, наче у звичайному мирному українському місті.

Міська рада Мирнограда –досі Димитрівська. Її мають переназвати на наступній сесії. Впершу чергу змінили назви вулицям.

"Була вулиця Артема – на сьогодні вже вулиця Центральна", - розповідає секретар міської ради Олександр Пономаренко.

Сергій нову назву міста пригадує не одразу. "Житель, як сказати, колишнього Димитрова… Мироград? А, ну так, Мирноград", - каже він.

Сьогодні його відправили проводити декомунізацію власними руками – спиляти стару назву шахти. Але зусиль витратило лише на половину роботи. "У нас інструменти поламалися, інвентар наш робочий. Через це ми повністю не можемо зняти", - каже працівник.

Прізвище Стаханова облупилося та поіржавіло. Тепер замість цих літер тут з'являться нові, з новою назвою шахти – Капітальна.

Від нової назви робітники теж не у захваті. "Мені подобається Стаханова, хай Стаханова і буде, від назви нічого не зміниться. А що сам літери спилюю, то піднаряд такий, що робити", - каже робітник.

Більш успішні роботи тривають на самій верхівці шахти. Там літери слабші – лише за дві години маківка залишається голою. Стоїть порожнім і підніжжя біля входу в шахту. Звідти забрали табличку та погруддя Стаханова. Шахтарі жартують – Стаханов перейшов на бік ворога.

"У "ДНР" поїхав, в ополчення пам'ятник. Сумувати будемо, звісно, всі до нього звикли. Його повернути на місце треба, це справжнє обличчя шахти", - кажуть гірники.

Але найбільше обурена Людмила Іванівна. В декомунізації її набільше зачіпає відсутність дешевої ковбаси. "Комуніст наш! Навіщо його зняли? У нас усе місто комуністи", - запевняє вона.

Кореспондент ТСН Наталя Нагорна