Народні прикмети, обряди та звичаї 1 березня

Журавель прилетів — скоро лід зійде.

Народні прикмети, обряди та звичаї 1 березня

© Associated Press

Як пише український етнограф Василь Скуратівський у книзі "Місяцелік", генеалогія давньої назви першого весняного місяця березня походить від видозміненого латинського "марсіус". Давні римляни назвали його на честь Марса — бога війни. Спочатку Марс символізував не війну, а весну та врожай. Пізніше, ототожнившись з грецьким Ареєм (Аресом) — покровителем воєн, він перебрав повноваження і захисника тварин. Цікаво, що назвою "март" колись користувалися і в Україні. 

У білорусів він має назву "соковнік", у словаків — "марець", у чехів, як і в нас,— "березень". Хоча назва "марець" часто трапляється в українській народній творчості.

Назва "березень" пов'язана з березою, яка в цей місяць починає квітнути, за іншою версією — походить від ранішого "березол" і пов'язана з народним промислом — заготівлею березового попелу для виготовлення скла. Закріпилась вона за місяцем у середині XIX століття.

Проте як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно. У фольклорних матеріалах слово "березень" вживається рідко. 

Український народний прогностик

  • Ворони купаються ранньою весною — до тепла.

  • Журавель прилетів — скоро лід зійде.

  • Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимували в Україні,— бути повноводій весні.

  • Побачив шпака — знай: весна біля порога.

  • Ранній приліт шпаків і жайворів — до теплої весни.

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie