Провідниці змушені виконувати план на продаж чаю, або доплачувати з зарплати

У ціну залізничного квитка входить склянка чаю. Крім цієї - офіційної порції, провідники змушені наполегливо запропонувати вам ще дві-три склянки за гроші, бо треба виконувати план, як ні - то плати хоч із власної кишені.

ТСН провела розслідування і з'ясувала – план чаю незаконний, а гроші з кишень провідників йдуть повз державне підприємство.

Кожен провідник має продати за рейс певну кількість склянок чаю. Не виконують плану – відкладають із власної зарплатні.

"Нам такий план загадують. Треба, щоб пасажир випив три чаї і одну каву. А якщо не вип'є, то я свої гроші плачу", - ділиться одна з провідниць.  Під загрозою звільнення вони віддають власні гроші. У провідників Укрзалізниці кожна склянка чаю - на рахунку, бо в поїздах встановлений неофіційний план продажу чаю.

Навар несуть нагору. Абросімов Олександр Леонідович, голова незалежної профспілки, розповів "що і по чому": "На одного пасажира існують такі планові завдання: наприклад, в поїзді Харків-Москва на кожного пасажира план - 3.20 грн. На київському - 1,8 грн. Візьмемо Санкт-Петербург, там - 2,7 грн".

ТСН навмисне не показує обличчя провідників, інтерв'ю з якими записане на любительську камеру. Залізничники побоюються, що після виходу сюжету в ефір, покарання їм не оминути.

 "На білизну бл*ть заплати, начальнику заплати, інструктору заплати, усім заплати", - каже провідниця.

З чаю мають копійку всі, хто обслуговує потяг перед рейсом: начальники вагонних дільниць, монтери, навіть працівники пральні.

Після відправки в рейс, провідники масово йдуть до керівника поїзда. Тут касир веде бухгалтерію грошей, отриманих із продукції.

Чай, який закуповує Південно-Західна залізниця коштує 4,5. Фірма-виробник – маловідома торгова марка, але має патент на дуже оригінальну упаковку, і головне - контракт із залізницею на поставку чаю вищого ґатунку.

Усі провідники кажуть – одне – план чаю централізовано контролюють. А от у дирекції південно-західної залізниці про таке не чули.

За 9 місяців цього року, наприклад, Південно-Західна залізниця наварила на чаї, за підрахунками ТСН, приблизно десять мільйонів гривень. 2,5 мільйони склянок продано. Кожна – по чотири п'ятдесят. От і маємо – 9 мільйонів гривень у касу. І це тільки офіційні цифри і лише однієї із залізниць. А загалом їх 6.  

У департаменті кажуть, прибуток дороги - це не один мільйон гривень на чаї. Це прибуткова справа, яка дає додаткові доходи і на ремонт рухомого складу та на покращення якості внутрішньовагонного обладнання. Але в провідників величезні сумніви з приводу того, куди течуть чайні ріки. Вони твердять, що більшість коштів осідає в кишені керівництва: від керівника поїзда аж до начальників залізниць.

"Подивись хоч на одного начальника. Всі бл*ть багачі. То в них по три магазини, то будинки шикарні, дачі побудовані сину, і брату, і свату, і куму, і машини", - розповідає провідниця.