Сучасні шпигуни вербують собі агентів завдяки соцмережам

В Україні щороку викривають з десяток, а інколи й більше шпигунів-іноземців, йдеться у сюжеті "Новин 2+2".

Професійні чекісти переконують: завдяки цим викриттям вдається відвести загрозу бути завербованими від сотень українців. Звісно, українців не простих, а корисних.

Юзер – цінна знахідка для шпигуна. Зазвичай це відбувається так: через Facebook ви запрошуєте друзів, приміром, у бар. Між коктейлями встигаєте написати Вконтакте, що, мовляв, їжа там не дуже.

І насамкінець фотографуєте себе на телефон. Звісно, аби викласти знімок у мережу. Адже нові сервіси там пропонують вказувати, з ким ви проводите час і навіть не проти переспати.

"Якщо бачиш хлопців, з якими дівчина воліє фотографуватися, то в принципі їй можна підібрати кого завгодно", - каже фахівець з інформаційної безпеки Юрій Колесніков.

За такою ж схемою загадкова білявка обкрутила фіндиректора світової ІT-компанії. Вже після того, як у нього ніжно вивідали комерційну таємницю, чоловік дізнався: красуня з мережі Абхілаш Сонвейн насправді є індійським конкурентом.

"Хтось любить випити, хтось веде розпусне життя. На чому його завербувати - це вже справа техніки", - пояснює екс-розвідник Валерій Кравченко.

Чи не найефективніший метод тримати агента під контролем – це тиск через родичів. Колесніков стикався з цим не раз.

"Наприклад, коли людину змусили стукати на своїх товаришів, бо просто його дівчину підвели до чоловічої камери і пообіцяли там забути", - пригадує фахівець з інформаційної безпеки.

Колеснікова у соцмережах представляє чорна кішка чоловіка - таким чином він хоче уникнути зайвого інтересу спецслужб.

"Ці мережі можна використовувати багатогранно. З одного боку, як пошук кандидата для вербування, а з іншого боку, як підстава розвідкам або іншим центрам своїх осіб", - зазначає екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж і додає - шпигунські війни стали віртуальними та змінюють реальність.