Крок відчаю агресора: чи дійсно РФ запускатиме ракети Х-101 з винищувачів Су-34

В інформаційному просторі почала активно поширюватися історія про ймовірну інтеграцію мініатюризованого варіанту стратегічної крилатої ракети Х-101 на російські винищувачі-бомбардувальники Су-34. Цю тезу миттєво підхопили кремлівські пропагандисти, які взялися розповідати про появу в арсеналі окупантів «унікальних міжконтинентальних літаків».

Про це пише Defense Express.

Аналіз технічних можливостей

Першоджерелом цих гучних заяв стала публікація Defence Security Asia, де стверджувалося, що Су-34 із трьома підвісними баками нібито здатен пролетіти вісім тисяч кілометрів. Аналітики зазначають, що реальна перегінна дальність цього борту становить сім тисяч кілометрів, і це можливо винятково за умови дозаправлення в повітрі та повної відсутності бойового навантаження. Сама ж так звана мініатюрна ракета, за версією іноземних журналістів, повинна мати дальність у 5500 кілометрів, що абсолютно ідентично заявленим характеристикам повноцінної Х-101.

Що стосується реальних вагових можливостей, то фронтовий бомбардувальник Су-34 теоретично міг би підняти в небо одразу три звичайні ракети Х-101, кожна з яких важить 2,4 тонни та має довжину майже сім з половиною метрів. Їх можна було б розмістити між двигунами та на внутрішніх точках під крилами, куди зазвичай кріпляться важкі підвісні паливні баки ПТБ-3000. Однак для практичної реалізації такого задуму росіянам довелося б повністю переробляти кріплення та знімати специфічні пристрої скидання з бортів стратегічної авіації.

Станом на сьогодні військова розвідка та профільні фахівці не фіксують жодних доказів чи навіть натяків на реальні плани ворога щодо інтеграції Х-101 на ці літаки. Єдиним сумнівним аргументом прихильників цієї теорії залишається минулорічна заява росіян про використання Су-34 для запуску певних далекобійних ракет. Проте тоді окупанти, найімовірніше, застосували нові ракети Х-69, перші підтверджені випадки використання яких офіційно зафіксували вже у лютому цього року.

Плутанина з мініатюрними версіями

Інформація про існування прийнятої на озброєння у 2024 році мініатюрної копії Х-101 з радіусом дії у 5500 кілометрів не має жодного підтвердження в реальності. Експерти припускають, що автори чуток могли переплутати цю міфічну зброю з іншою російською розробкою — крилатою ракетою Х-50, яку вперше публічно засвітили на початку минулого року. Цей проєкт дійсно створювався з використанням технологічних рішень від Х-101, через що у пресі його охрестили її зменшеною копією.

Справжня ракета Х-50 має значно менші габарити: її вага становить 1,6 тонни при довжині близько шести метрів, а заявлена дальність польоту обмежена 1500 км. Її встановлення на платформу Су-34 виглядає технічно реалістичнішим завданням, проте за останні три роки не було зафіксовано жодного факту бойового застосування цієї зброї. Найвірогідніше, через брак ресурсів або технічні складнощі російський оборонно-промисловий комплекс був змушений заморозити чи повністю згорнути цей проєкт.

Теоретичні загрози та висновки

У підсумку, за наявними фактами аналітики констатують, що зараз російські бомбардувальники Су-34 не мають жодної технічної можливості нести ані важкі ракети Х-101, ані їхні гіпотетичні зменшені аналоги. Усі розмови про перетворення цих літаків на стратегічні ракетоносці залишаються винятково теоретичними міркуваннями без практичного підґрунтя. Західні та українські фахівці не бачать жодних ознак того, що конструкторські бюро агресора ведуть реальні роботи в цьому напрямку.

Сама ідея такого переобладнання вимагає колосальних фінансових вливань, тривалих інженерних випробувань та створення абсолютно нової системи управління вогнем для тактичної авіації. Окрім механічної адаптації підвісів, літак має отримати відповідне програмне забезпечення для введення польотних завдань у систему наведення стратегічної ракети перед її запуском. Для російської оборонки, яка зараз працює на межі своїх можливостей для поповнення поточних втрат, реалізація настільки складного проєкту виглядає сумнівною.

Водночас фахівці застерігають від повного ігнорування подібних загроз, адже регулярні успішні удари українських безпілотників по аеродромах базування Ту-95МС та Ту-22М3 завдають ворогу непоправних втрат. Деградація російської стратегічної авіації, доповнена постійними аваріями через зношеність планерів, неухильно зменшує кількість доступних ракетоносців. Якщо ця тенденція збережеться, військове керівництво РФ буде змушене шукати нестандартні шляхи застосування свого ракетного арсеналу.

За таких критичних умов спроба інтегрувати далекобійні ракети на Су-34 може стати для окупантів не ознакою технологічної переваги, а кроком відчаю заради збереження здатності завдавати масованих ударів по Україні. Проте доки подібні розробки існують лише на сторінках азійських медіа та у фантазіях кремлівських пропагандистів, головною реальною загрозою від Су-34 залишаються щоденні запуски керованих авіаційних бомб по прифронтових регіонах.

Нагадаємо, Зеленський поставив Силам оборони завдання знищувати російські пускові установки для зменшення кількості ракетних ударів по Україні. Але його виконання є надзвичайно складним через особливості застосування російських ракетних комплексів.