Долар здорожчає, а зарплати впадуть: економісти шокували прогнозом на жовтень 2026 року

Випробування українців на міцність у жовтні продовжиться. Як зміняться зарплати, пенсії, чого очікувати від курсу долара, наскільки зростуть ціни, зокрема на пальне, спрогнозували наші експерти: член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин та фахівець з питань енергетики і паливного ринку Геннадій Рябцев.

Зарплати підуть вниз

І Олег Пендзин, і Андрій Шевчишин вважають: у жовтні середня зарплата в Україні буде нижчою, ніж у вересні. Головна причина — повна зупинка виробництва у металургічній галузі і значне зниження у гірничій.

«Середня зарплата впаде до 31000 грн або на 1200–1300 грн, — конкретизував Олег Пендзин. — Через ворожі удари призупинено роботу „Запоріжсталі“, „Криворіжсталі“, працівникам платитимуть дві третини окладу без премій і надбавок за вимушений простій. Це понад 20 тисяч робочих рук із зарплатами, вищими за середні по Україні. Тривають звільнення на інших великих підприємствах, у ритейлі тощо, де зарплати доволі високі. На ринку стає більше безробітних, це також стримає ріст зарплат».

Андрій Шевчишин додав, що планові розрахункові показники середньої зарплати у жовтні є близькими до 32000 грн, це нижче, ніж серпні і оціночно у вересні.

«Насправді через втрату металургійної галузі, зниження заробітків у торгівлі, ритейлі, сервісі, може бути навіть менше за 31000 грн. У металургії оклад становить 50–60% від заробітку. Решта — доплати за виконання плану, роботу в нічні зміни, шкідливі умови праці та інтенсивність. Під час простою всі ці надбавки скасовуються», — пояснив Андрій Шевчишин.

Пенсії: менше довідок

Головною новиною жовтня стануть зміни для пенсіонерів-внутрішньо переміщених осіб (ВПО), тобто тих, хто виїхав з тимчасово окупованих територій. Таких, за даними Міністерства соцполітики, нараховується близько 1,5 млн (15% від загальної кількості пенсіонерів), включаючи осіб з інвалідністю, які також отримують пенсію. З 22 жовтня набере чинності новий закон №4924-IX, який скасовує додаткові бюрократичні вимоги до переселенців. Зокрема, з пенсіонерів-ВПО, що виїхали на підконтрольну Україні територію, знімається обов’язок доводити, що вони не отримують виплат від росії. Основним підтвердженням статусу стає електронний або паперовий витяг із Єдиної інформаційної бази даних замість паперової довідки ВПО. Раніше видані довідки дійсні, змінювати їх не обов’язково. Для тих, хто досі проживає на тимчасово окупованих територіях, вимога підтверджувати неотримання російських пенсій залишається чинною.

Для решти майже 10 млн пенсіонерів, за винятком тих, хто досяг певного віку (про це нижче), нічого не зміниться, у тому числі й фінансово. Але вони можуть підрахувати, наскільки збільшаться їх пенсії, якщо Верховна Рада затвердить запропоновані Кабміном нові соціальні стандарти у проекті закону про державний бюджет на 2027 рік. Зокрема, мінімальна пенсія має зрости з 2595 грн до 2878 грн (+283 грн або +10,9%). Також у проекті закону про держбюджет у березні 2027 року запланована щорічна індексація пенсій. Очевидно, що про конкретні цифри мова не йде — зарано.

Як і раніше, у жовтні діють два чинники. Перший — згідно з законом, пенсіонерам, які досягли певного віку, автоматично почнуть нараховувати щомісячні доплати: від 70 до 74 років — 300 грн, від 75 до 79 років — 456 грн, від 80 років — 570 грн. Головна умова — загальний розмір пенсії не має перевищувати 10340 грн.

Другий — непрацюючі пенсіонери, яким у жовтні виповниться 65 років, за наявності повного страхового стажу (35 років для чоловіків і 30 років для жінок) мають право на пенсію у розмірі не менше 4213 грн. Якщо пенсія вища, то надбавки, очевидно, не буде. Вона також нарахується автоматично.

Інфляція: ціни зростатимуть швидше

Жовтень стане місяцем прискорення споживчих цін, вважають експерти.

Андрій Шевчишин песимістичний, на його думку, за жовтень все подорожчає у середньому на 1,2–1,5%.

«Міністр агрополітики Тарас Висоцький заявив, що агропродукція подорожчає на 2,5% лише за рахунок логістики, – аналізує Андрій Шевчишин. – Діятимуть сезонні тренди зростання вартості продуктового кошика за рахунок подорожчання яєць, молокопродуктів, почнеться ріст цін на городину та яблука. Коштуватимуть більше тютюнові і алкогольні вироби, тому що ворогом знищена частина виробничих потужностей. Можливе зниження ціни на цукор, бо починається сезон цукроваріння, але цей чинник вплине мало».

Олег Пендзин також прогнозує значне прискорення інфляції у жовтні, вона може досягти 1,5%. Перш за все на ріст цін вплине подорожчання пального (на 10% бензин, на 7% дизель), зростання цін на городину і можлива девальвація гривні.

Курс валют: долар дорожче за 45 грн стане реальністю

За словами Олега Пендзина жовтень має стати вирішальним: якщо Верховна Рада не проголосує за понад 30 законів (поки прийнято лише сім — Авт.), які потрібні, аби розблокувати зарубіжну фінансову допомогу, Нацбанку доведеться девальвувати гривню. Мова йде при низку антикорупційних законів, реформування судової і податкової системи, уточнив експерт.

«Сподіваюсь, що депутати після повернення з роботи у виборчих округах „включать турборежим“ і оперативно проголосують необхідні закони, аби розблокувати фінансування, — розмірковує Олег Пендзин. — Поки ситуація складна. У Мінфіна наразі недостатньо коштів, тому може бути тиск на Нацбанк, щоб офіційний курс гривні у жовтні стабільно перевищив 45 грн/долар (зараз 44,97) і пішов далі».

За аналізом Андрія Шевчишина, на гривню у жовтні тиснутимуть три чинники.

Перший — дефіцит зовнішньої торгівлі поглиблюється. Металургія не працює через ворожі удари (середній експорт був 375 млн доларів/місяць), рудна сировина при закритих портах їде на експорт все гірше (середній експорт був 225 млн доларів/місяць), внутрішнього попиту на неї тепер немає.

Другий — імпорт зростатиме. Це паливний імпорт, товарний і продуктовий після знищення складів, фармацевтичний, і навіть металопродукція. Плюс підготовка до зими, заповнення газосховищ.

Третій — подешевшання євро до долара, це погіршить гривневу вартість допомоги у євро.

Що стримуватиме девальвацію гривні:

• Продовження валютних інтервенцій НБУ, який конвертує фінансову допомогу партнерів у гривню через продаж на міжбанку. Але допомога приходить неритмічно, а резерви у Нацбанку скінченні, тому коли залишиться критичний рівень запасів (забезпечення трьохмісячного імпорту, наразі вистачає на 4 місяці — Авт.), будуть вимущені перейти до жорсткої економії.

• Урізання державних видатків. Уряд залишив фінансування тільки по захищених статтях. Менше бюджетних грошей в економіці — менше попиту на імпорт і валюту.

• Хвиля скорочень штатів у бізнесу. Це б’є по доходах населення, отже стримує і споживчий попит, і купівлю валюти.

«За найімовірнішим сценарієм, долар у жовтні перейде на новий щабель: курс на міжбанку 45,10–45,95 грн, готівковий долар — 45,50–46,00 грн, євро (міжбанк і готівка) — 51,00–51,50 грн. Девальваційний тренд не зник, тому залишаю оцінку на кінець 2026 року: 45,5–46,7 грн за долар за умови виходу на енергетичне перемир’я та ритмічного зовнішнього фінансування, а по них зберігається невизначеність», — резюмував Андрій Шевчишин.

Ціни на пальне: дешевше не буде

Геннадій Рябцев зазначив, що військові події у протистоянні США та Ірану пішли у вересні по найгіршому сценарію. Це призвело до стрімкого здорожчання нафти і, відповідно, цін на пальне у світі і в Україні. Тому цього разу експерт був обережним у прогнозах.

«За нинішньої волатильності (швидкої зміни), називати конкретну ціну пального з точністю до гривні було б створенням ілюзії точності, — говорить Геннадій Рябцев. — До кінця осені очікую збереження високої волатильності, причому дизель залишатиметься більш уразливим до зовнішніх цінових шоків, ніж бензин. Подальша траєкторія цін залежатиме передусім від котирувань нафтопродуктів у Європі, доступності дизелю, логістики, валютного курсу та податкового навантаження. Але є ще один фактор — поведінка операторів ринку пального, які традиційно намагаються перекласти значну частину власних цінових, валютних і логістичних ризиків на кінцевого споживача. Причому роблять це асиметрично: коли очікується подорожчання ресурсу, роздрібні ціни нерідко починають зростати ще до того, як дорожчий ресурс фізично потрапив на АЗС. Коли ж зовнішні котирування знижуються, оператори зазвичай посилаються на необхідність спочатку реалізувати раніше придбані дорогі запаси».

За оцінкою Геннадія Рябцева, ризик полягає не в тому, що пальне зникне з АЗС, а в тому, скільки споживачеві доведеться за нього заплатити. На думку експерта, 115–120 грн/л — це стресовий ціновий сценарій. Щоб дизель коштував 115–120 грн/л, має реалізуватися несприятлива комбінація факторів: збереження або поглиблення світового дефіциту дизпального, високі європейські котирування, проблеми з логістикою, подальше зростання вартості доставки, нові перебої з пропозицією, девальвація гривні. Якщо зовнішній ринок стабілізується або котирування нафтопродуктів стійко знизяться, підстав для його реалізації стане значно менше.

За інформацією моніторингових структур ринку пального, на кінець вересня роздрібні ціни на бензин А-95 коливались від 85,49 до 94,90 грн/л, на дизельне пальне — від 96,44 до 103,00 грн/л, на автогаз — від 42,63 до 45,50 грн/л. Середні ціни на пальне в Україні наразі становлять: бензин А-95 — 89,25 грн/л (+9,18 грн/л за місяць), дизель — 98,42 грн/л (+6,76 грн/л), автогаз — 43,92 грн/л (+0,85 грн/л).

Висновки

Економічна ситуація у жовтні може бути гіршою, ніж у вересні. Зарплати підуть униз, а ціни і курс долара — вгору. Не втратять у номінальних доходах пенсіонери і бюджетники, однак реальна купівельна спроможність пенсій і зарплат стане помітно меншою.