Ген, який робить волосся рудим, приховує ще одну функцію: вчені зробили нове відкриття

Ген рудого волосся (MC1R) уповільнює загоєння ран через регуляцію запалення.

Руде волосся / © Unsplash

Нове дослідження проливає світло на несподівану подвійну функцію гену MC1R, відомого передусім як генетичний маркер рудого кольору волосся. Виявилося, що цей ген, крім пігментації, суттєво впливає на швидкість регенерації тканин, зокрема уповільнюючи загоєння ран у мишей із рудою шерстю.

Про це повідомили в публікації журналу Proceedings of the National Academy of Sciences.

Зв’язок між пігментацією і запаленням

Ген MC1R кодує однойменний білок, активність якого визначає співвідношення між червоно-жовтими та коричневими пігментами у волосяних фолікулах. У людей із рудим волоссям цей білок зазвичай частково або повністю неактивний. Саме ця неактивність, як встановили дослідники, є ключовим фактором уповільнення загоєння.

Це пов’язано з тим, що MC1R виконує критичну функцію у шкірі, регулюючи запальну відповідь організму. Коли ген неактивний, запалення триває довше або є інтенсивнішим. Це одна з основних перешкод для ефективного та швидкого затягування пошкоджених тканин.

Експериментальне підтвердження на мишах

Для підтвердження гіпотези науковці провели експеримент на двох групах мишей:

  1. Руді миші (з неактивним MC1R).

  2. Чорні миші (з активним MC1R).

Після нанесення стандартизованих порізів (шириною 4 міліметри) на спинах тварин зафіксували суттєву різницю у швидкості відновлення. За тиждень рани в чорних мишей загоїлися майже повністю — на 93%, тоді як у рудих лише на 73%.

Оскільки процеси загоєння ран мають високу ступінь консервативності між мишами та людьми, дослідники протестували можливість терапевтичного впливу на цей механізм. Вони штучно збільшили активність білка MC1R у чорних мишей за допомогою спеціальних лікарських засобів, тим самим пригнічуючи запалення.

Через 14 днів після поранення миші, яким наносили ліки, показали загоєння на 63%, що понад удвічі перевищує показник контрольної групи, яка отримала фізіологічний розчин (лише 30% загоєння).

Як повідомляють дослідники, ці результати відкривають значні перспективи. Оскільки неконтрольоване запалення є частою причиною хронічних ран (наприклад, у пацієнтів із цукровим діабетом), препарати, націлені на активацію MC1R, можуть стати новою стратегією лікування. Вони потенційно здатні прискорювати регенерацію тканин і покращувати якість загоєння не лише у рудоволосих, а й у будь-яких пацієнтів, які страждають від уповільненого відновлення через запалення.

Нагадаємо, шерстисті мамонти можуть опинитися на межі повернення до життя — про це свідчить новий науковий прорив, який відкрив дослідникам доступ до унікальних даних, недоступних раніше.

Нове дослідження показує, що неандертальці ніколи повністю не вимерли.

Поділитись: