Небезпечніший за "Титанік": яку моторошну таємницю приховує лайнер, затонулий 70 років тому

Через 70 років після затонення розкішного італійського лайнера Andrea Doria дайвери продовжують ризикувати власним життям заради дослідження його залишків на дні Атлантичного океану. Цей небезпечний об’єкт вже забрав життя вісімнадцяти екстремалів, але досі приваблює шукачів підводних скарбів новими відкритими відсіками.

Про цю екстремальну підводну лихоманку розповідає Daily Galaxy.

Катастрофа лайнера та підступні глибини

Італійське судно Andrea Doria пішло на дно у липні 1956 року після фатального зіткнення з лайнером Stockholm у густому тумані неподалік узбережжя Сполучених Штатів. Унаслідок тієї морської катастрофи загинула п’ятдесят одна людина, проте сам корабель залишався на плаву майже одинадцять годин, що дозволило врятувати більшість пасажирів. Після цього гігантський лайнер опустився на глибину близько сімдесяти п’яти метрів, ставши однією з найскладніших цілей для підводних дослідників.

У спільноті дайверів цей затонулий корабель отримав неофіційну назву «Еверест підводного плавання» через екстремальні умови занурення. Потужні океанські течії, крижана вода, мінімальна видимість та величезний тиск роблять кожну таку експедицію смертельно небезпечною для непідготовлених людей. Усередині корабля на сміливців чекають заплутані коридори, гострі шматки металу, звисаючі дроти та густий мул, який миттєво погіршує огляд за найменшого руху.

За сім десятиліть під водою конструкція корабля зазнала кардинальних змін і продовжує невпинно руйнуватися під впливом агресивного морського середовища. Цілі палуби лайнера провалилися, значні частини носа та корми відірвалися, а загальна висота судна суттєво зменшилася. Водночас саме ці руйнування несподівано відкривають дайверам доступ до тих приміщень і артефактів, які раніше були надійно сховані за сталевими перебірками.

Унікальні знахідки та небезпечні експедиції

Історія полювання за скарбами Andrea Doria розпочалася майже одразу після його затонення, коли ентузіасти почали піднімати на поверхню цінні речі. У різні роки експедиції витягали звідти бронзову статую адмірала, величезний корабельний сейф, у якому замість мільйонних скарбів знайшли лише трохи готівки, та знаменитий туманний горн. Використання сучасних газових сумішей з гелієм дозволило дайверам працювати на таких глибинах довше, але водночас вимагає бездоганного розрахунку часу для декомпресії.

Влітку 2025 року американські дайвери Кріс Огден та Джо Мазраані здійснили успішну місію, піднявши з уламків унікальний навігаційний інструмент — великий гірокомпас із капітанського містка. Їм довелося розчищати рибальські сітки, тонни кабелів та шматки металу, щоб витягнути цей прилад за допомогою спеціального підйомного мішка. На жаль, невдовзі після цього неймовірного успіху Мазраані раптово помер під час дослідження іншого затонулого судна біля берегів півострова Кейп-Код.

Суперечки щодо збереження спадщини

Історія зі знайденим гірокомпасом отримала несподіване продовження через кілька тижнів після трагічної загибелі одного з його відкривачів. Виявилося, що верхня частина приладу із зазначеними градусами була відсутня не через руйнування, а тому, що її ще у 1968 році підняв інший підводний дослідник Ел Гіддінгс. Дізнавшись про нову знахідку з новин, він зв’язався з командою дайверів і розповів, що втрачена деталь понад пів століття зберігалася в його вітальні.

Процес вилучення артефактів із таких відомих кораблів постійно викликає гострі дискусії між дайверами та професійними археологами. Науковці наполягають на тому, що історичні предмети повинні залишатися на місці катастрофи або вивчатися винятково офіційними експедиціями. Натомість шукачі підводних скарбів стверджують, що судно стрімко розвалюється, тому без їхнього втручання океан назавжди знищить ці унікальні речі.

Завдяки зусиллям приватних компаній та ентузіастів багато врятованих предметів сьогодні проходять реставрацію та стають доступними для широкого загалу. Ветеран дайвінгу Джон Моєр, який володіє правами на порятунок майна з Andrea Doria, регулярно передає цінні знахідки до музеїв. Минулого року він надав італо-американському музею в Нью-Йорку унікальні експонати, серед яких були шезлонг, стосорокафунтовий латунний дзвін та рятувальний жилет юного пасажира.

Незважаючи на високий ризик і трагічну статистику смертей, підводна могила знаменитого італійського лайнера продовжує вабити нових дослідників. Оскільки конструкція невпинно просідає у морське дно Північної Атлантики, дайвери намагаються встигнути врятувати якомога більше артефактів до того, як корабель остаточно перетвориться на купу іржавого брухту.

Нагадаємо, дослідники виявили біля узбережжя Філіппін уламки японського судна Hōfuku Maru. Цей «пекельний корабель» затонув 1944 року під час Другої світової війни. На його борту перебували близько 1,2 тисячі британських і нідерландських військовополонених, більшість із яких загинули.