Від кого насправді діти успадковують інтелект: учені здивували відкриттям

Нове дослідження встановило, чиї гени можуть відігравати вирішальну роль у розвитку інтелекту. Ймовірно, внесок матері може бути більш значним.

Про це пише joy.hu.

Секрет Х-хромосоми

Дослідження експертів Кембриджського університету показало, що значна частина генів, відповідальних за інтелект, розташована на Х-хромосомі. Оскільки у жінок дві Х-хромосоми, а у чоловіків лише одна, генетичний внесок матері може бути більш вагомим. Це означає, що розумна мати з більшою ймовірністю передасть цю здатність своїй дитині, навіть якщо батько менш видатний у цій сфері.

Не всі гени працюють однаково

Так звані обумовлені гени поводяться по-різному залежно від походження. Гени, пов’язані з інтелектом, часто активні лише у разі успадкування від матері, тоді як від батька можуть залишатися неактивними.

Два світи мозку: кора та емоції

Материнські та батьківські гени впливають на різні ділянки розвитку:

• Кора головного мозку, яка відповідає за мислення, пам’ять, мову, увагу та сприйняття, формується під значним впливом материнських генів.

• Лімбічна система, що контролює емоції та інстинкти, а також розвиток плаценти, частіше визначається батьківськими генами.

Дослідники також підкреслюють, що ембріони, які містять лише генетичний матеріал одного з батьків, не виживають, що свідчить про необхідність генетичного внеску обох батьків для нормального розвитку.

Інтелект — це більше, ніж гени

Хоча генетика важлива, інтелект формується і під впливом середовища. Якість стосунків з батьками, увага, емоційна підтримка та стимулювання в ранні роки життя значно підвищують здатність дитини вирішувати проблеми, адаптуватися та навчатися.

Що це означає на практиці

Результати дослідження пропонують новий погляд: інтелект дитини може бути сильніше пов’язаний з материнськими генами. Однак роль батьків також критична, і справжня картина формування розумових здібностей — це складна взаємодія генів та середовища, що постійно впливають один на одного.

Раніше йшлося про те, що нове дослідження показало: людство ще не досягло межі тривалості життя, тож є шанс жити довше. У розвинених регіонах Європи тривалість життя продовжує стабільно зростати, додаючи щороку кілька місяців. Водночас існує значна різниця між країнами: у частині регіонів цей прогрес сповільнився або зупинився. Ключовим фактором довголіття виявилося місце проживання, рівень медицини та умови життя. Вчені наголошують, що потенціал для довшого життя є, але його реалізація залежить від соціальних і економічних умов.