Батьки на співбесіді — чому покоління Z іде на роботу разом із мамою

Про таку незвичну тенденцію розповіло видання SheKnows із посиланням на дослідження компанії Resume Templates. Згідно з опитуванням 1 000 шукачів роботи віком 18–23 років, 51% дорослих представників покоління Z приходили на співбесіду разом із батьками. І це лише вершина айсберга.

Дані вражають:

• 75% респондентів зізналися, що батьки подавали заявки на роботу замість них

• 65% сказали, що мама чи тато проходили за них тестові завдання

• двоє з трьох уже працевлаштованих з покоління Z зазначили, що батьки неодноразово спілкувалися з їхніми менеджерами щодо графіка, підвищення чи умов роботи.

Особливо активно у процес були залучені батьки молодих чоловіків: 70% юнаків підтвердили, що батьки подавали заявки за них, порівняно з 59% жінок.

Чому це відбувається

У паралельному опитуванні 71% батьків заявили, що допомагали на прохання своїх дітей. Причини знайомі кожному поколінню:

• тривожність

• відсутність досвіду

• складна ситуація на ринку праці.

Школи рідко формують навички карʼєрної готовності, а ресурси університетських карʼєрних центрів часто недооцінені. У цій прогалині батьки намагаються підтримати своїх дітей. Однак у багатьох випадках підтримка перетворюється на надмірне втручання.

Підтримка чи контроль

Розгляньмо межу, нормально, коли батьки:

• допомагають відредагувати резюме

• пояснюють, як працює ринок праці

• дають поради щодо проходження співбесіди.

Але бути присутніми на інтервʼю чи спілкуватися з менеджером замість дорослої дитини — це вже інша історія.

Надмірна участь може зашкодити процесу професійного «старту». Гіперопіка у молодому дорослому віці може негативно впливати на здатність людини самостійно будувати карʼєру.

Тривожність як фон покоління

Зростання батьківської залученості повʼязують із наслідками пандемії. Покоління Z закінчувало школу та вступало до університетів у період дистанційного навчання, невизначеності та соціальної ізоляції. Це:

• підвищило рівень тривожності

• посилило залежність від родини

• сформувало звичку до постійної підтримки.

Тепер ця модель переноситься у доросле життя.

Реакція ринку праці

Роботодавці дедалі частіше стикаються з подібними ситуаціями. Для HR-фахівців це сигнал не лише про індивідуальну зрілість кандидата, а й про рівень його самостійності. У сучасному корпоративному середовищі особливо цінуються:

• автономність

• відповідальність

• здатність ухвалювати рішення.

І саме ці навички формуються через власний досвід, з помилками, невдалими співбесідами та першим «ні».

Нова норма чи тимчасовий феномен

З одного боку, це свідчить про міцні сімейні звʼязки. З іншого — ставить питання про межі дорослішання. Покоління Z часто називають найусвідомленішим щодо ментального здоровʼя. І якщо допомога батьків — спосіб впоратися з тривожністю, то у цьому немає нічого ганебного. Але експерти сходяться в одному, підтримка має навчати самостійності, а не замінювати її.

Світ праці змінюється та разом із ним змінюються сімейні моделі. Те, що ще десять років тому здавалося неможливим, сьогодні стає статистикою.

Чи нормально приходити на співбесіду з мамою? Можливо, для когось — так. Чи допоможе це побудувати впевнену карʼєру? Найімовірніше, ні. Бо дорослішання — це завжди трохи страшно, проте саме у цій зоні дискомфорту народжується справжня незалежність.