"Гниття мозку" від соцмереж: вчені пояснили небезпеку коротких відео та смартфонів

Термін «brain rot», що в буквальному перекладі означає “гниття мозку”, дедалі частіше використовується для опису специфічного стану людини після багатогодинного споживання цифрового контенту.

Про це пише The Washington Post.

Фахівці попереджають, що надмірне захоплення короткими відео, смартфонами та навіть інструментами штучного інтелекту має руйнівні наслідки для нашої когнітивної системи.

Чому ми втрачаємо здатність концентруватися

Авторка бестселерів про цифрову залежність Кетрін Прайс зазначає, що в цьому кумедному терміні криється важливе зерно правди. Тисячі людей скаржаться на повну втрату здатності до концентрації: ті, хто раніше любив читати, тепер фізично не можуть дочитати книгу до кінця.

Причиною цього є смартфони, які штучно підсилюють нашу природну еволюційну схильність відволікатися на нові подразники. Постійні переривання через сповіщення та швидке перемикання між темами роздрібнюють нашу увагу.

Дослідниця MIT Наталія Космина пояснює, що саме тому сучасній людині стає некомфортно дивитися навіть 20-хвилинне навчальне відео — воно вимагає занадто багато сфокусованої уваги.

Нещодавній метааналіз наукових робіт підтвердив, що активне споживання коротких відео (у TikTok, Instagram чи YouTube Shorts) безпосередньо пов’язане зі зниженням когнітивних здібностей та різким підвищенням рівня тривожності.

Масштабне дослідження, у якому проаналізували дані понад 7 тисяч дітей, виявило шокувальні анатомічні зміни: тривалий час перед екраном пов’язаний зі зменшенням товщини кори головного мозку. Саме ця ділянка відповідає за:

• складне аналітичне мислення;

• механізми пам’яті;

• здатність ухвалювати зважені рішення;

• контроль над імпульсами та залежностями.

Крім того, науковці зафіксували прямий зв’язок між надмірним екранним часом і розвитком симптомів синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (ADHD).

Небезпека недосипання та вплив ШІ

Окремою проблемою є використання гаджетів у ліжку. Хронічний недосип, спровокований нічним гортанням стрічки, зменшує кількість білої речовини мозку, яка відповідає за швидкість передачі нервових сигналів.

Не менш загрозливою тенденцією є безконтрольне використання чат-ботів зі штучним інтелектом. Експерименти MIT довели, що студенти, які активно делегували написання есе неймережам, демонстрували найгірші показники запам’ятовування матеріалу.

Аби мінімізувати негативний вплив гаджетів та вберегти мозок від деградації, психологи та нейробіологи радять дотримуватися кількох базових правил:

• Приберіть екрани зі спальні. Заряджайте пристрої в іншій кімнаті, а для пробудження використовуйте класичний будильник.

• Фільтруйте контент. Важливо не лише те, скільки часу ви проводите з телефоном, а й що саме ви робите. Відмова від «сміттєвого» контенту на користь якісного суттєво зменшує негативні ефекти.

• Дозуйте короткі відео. Десять хвилин у TikTok не нашкодять, але багатогодинні сесії необхідно жорстко контролювати.

• Тренуйте мозок. Не делегуйте всі розумові завдання штучному інтелекту. Навчання та запам’ятовування неможливі без подолання труднощів.

Нагадаємо, моделі штучного інтелекту провідних компаній, зокрема OpenAI, Google, xAI та Anthropic, виявили поведінку, яка порушує всі три закони робототехніки: заборону шкодити людині, обов’язок виконувати накази та захист власного існування на шкоду людям.