Йолки-палки "Російської премії"

Добірку оповідань під назвою "Ялинки" харків'янина Андрія Краснящих, завдяки якій він в сезоні цього року став лауреатом "Російської премії", було б краще назвати "Недопалочок". Але така назва в класиці русліту вже існує, і тому залишається привітати автора з перемогою та згадати найкраще з його прози.

А читання цих оповідань якраз і передбачає таке собі близьке ретро, адже автор - немов героїня його власних оповідань - щоразу озирається назад, у таткове з мамою минуле, звідки він сам стартував колись у преміальне майбуття.

"Першого ж вечора ми відразу пішли на море, але по дорозі я наступила на палаючий недопалок, і довелося повернутися", - повідомляють героїня разом з автором оповідання "Як я провів літо". Адже тут маємо відсилання не тільки до пляжних пісеньок і табірного фольклору на зразок згаданого "Недопалочка", тут ще й сучасна російська класика кшталту Саші Соколова з його гермафродитною "Палісандрією" заночувала.

А все тому, що таке вже дитинство було у радянських пацанів, що відразу крізь терни - до зірок. Або на село до дідуся, звідки героям "Ялинок" іноді приходять листи - онучку Вані, товаришу Маяковському, любій незнайомці Ілоні.

Головне, не забути в цих оповіданнях про Чомучку прочитати, і не з Бориса Житкова родом, а просто тобі з літніх сутінків прози Андрія Краснящих, чий невгамовний герой (і теж хлопчик Альоша) даремно засмучується через власну гірку долю: "Як це, - думав він, - мене не буде? Не буде мене, моїх рук, ніг, голови. Куди ж я подінуся? Я думаю, відчуваю - куди все це теж дінеться? Де буду я - я сам? Ось я лежу в ліжку, і в голові моїй теж я. Як це - мене не буде?"

Адже тепер, як бачимо, буде-буде, шашлик з усього цього буде, як у джина в мультику. І не за помахом чарівної палички, а цілком заслужено, "Російською премією" будучи відзначено і в недалекому майбутньому, сподіваємося, окремою книжкою зафіксовано.

Хоча, на самому врученні наш харківський герой радісну московську подію трохи зіпсував. "Вже більше року, - заявив він. - Харків живе в страшній напрузі через те, що не сьогодні-завтра почнеться вторгнення. І його готують: щотижня терористи щось десь обстрілюють, підривають. Гинуть люди. І якщо уявити собі трагічний розвиток ситуації - що почнеться вторгнення, Харків повторить долю Донбасу, з нього буде витіснено все українське, - то російська мова стане мовою окупації, і ніхто нею нічого створювати не зможе і не захоче".

Ось такі-от виходять йолки-палки, панове товариші.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook и стежте за оновленнями розділу!