Віртуально-реальна зрада

Буду щирою та зізнаюся вам у тому, що важко говорити про зраду з гумором, навіть коли вона вже давно поросла мохом та припала пилюкою. На превеликий жаль, людська природа вельми непостійна, тому невірність рано чи пізно торкається кожного, рідко кому вдається запобігти цієї маленької, а для когось великої драми протягом життя.

Отже, вважатимемо, що ми належимо до абсолютної більшості населення планети, кого хоч разочок, хоч трошки, але зрадили. Упс! Забула: ми вже домовилися вживати слово невірність як більш лексично прийнятне.

Аналогічно у попередньому пості ми також визначилися, що в українському суспільстві традиційне ставлення до зради було досить толерантним. І народна творчість дає тому підтвердження: "Не питай, де коні були, аби дома ночували", або оте славнозвісне "Що за кума, що під кумом не була?". А в селах, ви ж знаєте, родини були багатодітними, отож і кумувати доводилося з доброю половиною села. Отак і жили - за жартами, гарною вечерею, повною чаркою та веселою піснею всяке траплялося, тому окремі випадки невірності "куми з кумом" геть у розрахунок не бралися.

Пам'ятаю розповідь своє бабусі про прадіда: "Прадідусь ваш добрий був дуже, а по війні багато жінок овдовіли, чоловіків на селі залишилося обмаль. Ось і кликали його то сарай підперти, то стріху полагодити, то ще щось на господарстві справити, а там господиня і сто грам наллє, і нагодує чимось смачненьким, а дідусь добрий був, не відмовляв нікому, таке було діло..." Тобто за певних обставин невірність може вважатися справою соціальною, потрібною й благородною.

Сьогодні ситуація не така скрутна: на діряву стріху сусідки вже невірність не спишеш, натомість спокуса чатує на тебе постійно і повсякчас. Реальна та віртуальна. Чого варті лише сучасні потенційні заходи позашлюбних зв'язків: гулянки з колегами після роботи, корпоративи, зустрічі однокласників чи одногрупників.

Я вже не кажу про найстрашніші та найнебезпечніші "зрадодроми" — Facebook, Вконтакте та Однокласники. Ці віртуальні розсадники гріха є загрозою ще й тому, що зраджувати тепер можна, не витрачаючи на це багато часу та грошей.

Зайшла до когось знайомого чи не дуже на сторінку, лайкнула пару фоток, зробила пару коментів, ля-ля-фа-фа, зрозуміли один одного, сходили на пиво з раками і раком закінчили. Дешево і сердито. І найбільший кайф у тому, що лайкати можна одночасно декількох людей: хтось, сто пудів, відповість вам взаємністю. Словом, сьогодні невірність отримала шикарний плацдарм для активних та різносторонніх бойових дій.

Є, правда, у цьому тотальному віртуальному розгуляї й недоліки: така вседозволеність та ілюзія невпійманності врешті-решт розслабляє. Пам'ятайте, любі мої, що навіть протягом віртуальної невірності обережність ще ніхто не скасовував. Тому незакрите листування, забагато лайків на чиюсь адресу та необережно помічена кимось компрометуюча фотка можуть стати фатальним компроматом на вас. Не один розслаблений ходок наліво був упійманий на гарячому саме за таких обставин.

Тому пильнуйте, зрадники та зрадниці! В гречку стрибнути сьогодні легко, але й проколотися теж можна на раз!