Я не вірю, що перемир'я зупинить Путіна

Як відомо, Парубій поїхав у зону АТО після відставки з посади секретаря РНБО, яку він, до речі, досі не коментує, посилаючись на те, що країна перебуває у стані війни.

Перемир'я

- Я не вірю, що перемир'я може зупинити Путіна. Тобто сам факт часу для перегрупування сил я оцінюю як позитивний. Але цей час теж потрібен Путіну, щоб розвинути свій наступ.

Бойовики

- Є багато свідчень людей, які свідчили проти тих людей, які були у Слов'янську, у Щасті, тобто не так складно створити базу для правоохоронних органів, щоб виділити тих людей, які були організаторами, ініціаторами і активними учасниками бойових дій, вбивств мирних громадян і військовослужбовців.

Політика

- Всі проукраїнські сили, які йдуть на ці вибори, є соратниками. Насправді я йду у команді, де є Арсеній Яценюк, але є і багато комбатів, сотників Самооборони, багато тих побратимів, з якими пройшли Майдан. Це було командне рішення Самооборони Майдану, з ким і як ми йдемо. У даному випадку, це не було моїм особистим рішенням. Це та команда, у тому числі і Турчинов, і Яценюк, з якими ми пройшли Майдан, найважчі часи для нашої держави. Не дивлячись на те, що вони дуже різні, у найбільш скрутні часи вони були пліч-о-пліч зі мною, і тому я у цій команді.

Війна

- Я займався центром допомоги добровольчим батальйонам, дуже часто виїжджав в АТО з метою довозу добровольчим батальйонам речей. Я опікувався людьми у добровольчих батальйонах, серед яких є багато тих, хто був на Майдані. Майже 4 тис. добровольців і бійців Самооборони Майдану сьогодні є у добровольчих батальйонах.

Останній раз передали 12 автомобілів і зимовий одяг. Також забезпечували бійців уніформою, плащ-палатками, термобілизною. Ніякої зброї. Речі закупалися на волонтерські гроші. Зокрема, отримати автомобілі допоміг доброчинний фонд Польщі.

Ми створили центр, який збирав усю допомогу. Ми змогли організувати систему, коли ми мали охорону, проїзд в АТО, де мали високий рівень дисципліни і могли доставляти допомогу у кожний батальйон чи-то на півночі, де "Айдар", чи-то на заході, де перший батальйон нацгвардійців імені Кульчицького.

Страх

- Ця війна часто ведеться артилерією. Звичайно були різні ситуації, обстріли, наші каравани потрапляли.

Особисто під обстріли не потрапляв. Але потрапляли у зону обстрілів, коли вони були навколо, їх було чути, їх було видно навколо. Але ці хлопці, які є у центрі добровольчому, це багато із тих, хто пройшов фронт. І це є таке бойове братство, де питання безпеки чи небезпеки розглядається швидше прагматично, аніж з позиції морального страху або нестраху.

Батальйони

- Дуже часто є неправильне уявлення про добровольчі батальйони. Багато хто думає, що ці батальйони воюють самі по собі. Це велика неправда. Батальйони чітко прикріплені до того чи іншого відомства. Наприклад, 25-й батальйон територіальної оборони і 24-й, більше відомий як "Айдар", - це підрозділи армії. Батальйони "Донбас", "Чернігів", "Азов" - це батальйони при МВС. Єдине, що їх вирізняє, це те, що вони сформовані із добровольців.

Іноземці

- Є багато бажаючих, у тому числі і з Білорусі, і з Грузії, які допомагають. Багато добровольців є у так званих партизанських загонах, диверсійних групах, які діють у тилу ворога. Звичайно, є багато таких людей, але офіційно вони не можуть бути учасниками наших бойових відносин.

Розмовляла журналіст ТСН.ua Ольга Скичко