Марсохід Curiosity підкорює Марс завдяки радянським вченим
Марсохід використовує у своїй роботі плутоній-238, яким у свій час запасся Радянський союз.
Підпишіться на нас в Google
Curiosity у своїй роботі використовує досягнення радянських учених, а саме плутоній-238. / © NASA
Незважаючи на провал дорогого марсіанського проекту "Фобос-Грунт", фахівці з Росії все ж можуть похвалитися участю в освоєнні Марса.
Так, з'ясувалося, що американський марсохід Curiosity у своїй роботі використовує досягнення радянських учених.
Ровер, виявляється, їздить на плутонію часів Холодної війни, пише видання The Age.
"На задній частині апарату є невеличка симпатична біла штукенція, майже як хвостик", - зазначає автор статті, американський науковий оглядач Джефф Брюмфиэль.
Дивіться ФОТО: Curiosity поділився з землянами новими якісними фото Марсу
За його словами, в Curiosity використовується плутоній-238 - це паливо дуже радіоактивне і дає велику кількість тепла.
Водночас, як зазначив старший науковий співробітник ГАІШ МДУ, фахівець з зоряної динаміки Володимир Сурдін, плутоній-238 розпадається і гріє марсохід приблизно з такою потужністю, як двохкіловатний електрочайник.
Зазначимо, плутонієвого генератора Curiosity, як очікується, вистачить років на 20-35 років. Радіоактивний елемент поступово втрачає потужність, але період напіврозпаду становить у нього 88 років.
За словами вченого, якщо все добре піде, кілька десятків років марсохід зможе пропрацювати.
Плутоній-238 важко отримати - він не існує в природі, і тільки дві країни в світі володіють серйозними його запасами, в свою чергу наголошує в статті Джефф Брюмфіель.
Плутоній-238 використовувався для отримання ізотопу 239, який застосовується в ядерних зарядах. У 1960-х роках США і СРСР полювали на плутоній-239.
Вони будували секретні реактори для збагачення урану. Використовувати плутоній-238 для космічних кораблів здогадалися пізніше, пише автор.
Причина того, що на марсоході NASA використовується плутоній радянського виробництва, проста - США припинили виробляти його ще в кінці 1980-х років, коли стало ясно, що обидві сторони накопичили достатню кількість боєголовок, щоб знищити цивілізацію.
Спочатку американські фахівці використовували в своїх космічних проектах плутоній з власних ядерних могильників. Проте незабаром вони вичерпалися. Тоді NASA звернулося до Росії.
Перша партія з російської установки прийшла в 1990-х роках, і з тих пір американці отримали від 30 до 40 кілограмів плутонію.