Стоунхендж створює "містичні" звукові ілюзії

Гігантські камені, з яких складається Стоунхендж, здатні створювати дивовижні звукові ілюзії, які навіть можна називати акустичними міражами.

До такого висновку дійшов американський дослідник Стівен Уоллер з рідкісною спеціалізацією археоакустіка, який обстежив на акустику знаменитий архітектурний ансамбль, побудований у Південній Англії більше п'яти тисяч років тому.

Якщо в центрі цієї споруди поставити двох музикантів і змусити їх грати на трубі, то спостерігач, обходячи їх, в певних місцях почує майже тишу - звукові хвилі, відбившись від каменів, пригнічують в цих місцях один одного і трубні голоси майже затихнуть.

Уоллер на цій підставі висунув досить суперечливу гіпотезу про те, що насправді саме так і було задумано першими будівельниками цього "місця". У якості підтвердження він наводить той факт, що кам'яні кола в стародавній Британії називалися саме "камені-труби".

Також дослідник згадав про стародавню британську легенду, згідно якої Стоунхендж утворився з дівчат, яких дві магічних труби звали танцювати в поле, а потім обертали їх на кам'яні стовпи.

Тож Уоллер натякає, що без фокусів з трубами тут не обійшлося з самого початку. Він впевнений, що з найперших днів Стоунхенджа його відвідувачі піддавалися впливу його акустичних міражів під час своїх релігійних церемоній і вважали їх містичним звуковим творінням кам'яного кола.

Добровольці, запрошені дослідником, виходили в центр "магічного" кола з зав'язаними очима, слухали двох сурмачів, і, потрапивши в "мертву" звукову зону, розповідали потім, що між ними і сурмачами їм ввижалася перешкода (якої, зрозуміло, не було), кругова перешкода зі стовпами і арками, подібна до мініатюрного Стоунхенджа.