Динамо – Порту – 0:0 Аванс без продовження

На ювілей Олегові Блохіну команда подарувала футболку. Проте обіцяла, що то тільки аванс. Мовляв, подаруємо перемогу в матчі з чемпіоном Португалії. Не склалося. Довелося тренерові втішатися футболкою. А команді – перспективами пограти весною в Лізі Європи.

ДИНАМО - ПОРТУ - 0:0. ОГЛЯД + СТАТИСТИКА

Гру проти португальців програвати апріорі не можна було. В інакшому випадку - або пан, або Ліга Європи. Кияни це чудово усвідомлювали. Та чи зуміли витиснути із себе максимум?

Олег Блохін, як і обіцяв, замість  тренерської лави обрав ВІП-ложу. Крім того, дотримався слова і щодо опорних півоборонців: їх виявилося всього двоє – Вукоєвич та Велозу. А ось попереду досить несподівано виявилися Милевський та Рубен. Картину динамівської несподіваності довершив Коваль, який зайняв місце в воротах.

Кияни дійсно розраховували на максимум. Наскільки це було в їхніх силах, вони запропонували опонентові високий  темп і щільний пресинг. Власне,  господарі з ходу виклали всі  свої козирі. Залишалося сподіватися на власну удачу та чужу помилку.

І того, й того довелося чекати довгенько. Гості достоту вправно побудували свої оборонні редути, відрядивши передній край на чужу половину поля. Відтак стартовий  натиск динамівців, наштовхнувшись на впевнену протидію гостей, поступово перетворився на позиційну гру. Довгенько переваги в такому перетягуванні канату не було в жодного суперника. Захист обох команд діяв чітко і грамотно, атакувальна ж ланка супротивників вирізнялася хіба що активністю. Небезпечних моментів катастрофічно бракувало. Причому по обидва боки барикад.

До такої безмоментної, проте  досить інтенсивної гри першими  призвичаїлися португальці. Їхні атаки  носили масований, хоча й хаотичний  характер. Єдине, в чому вони переважали супротивника – в триманні м'яча. Небезпеки від їхніх набігів до чужого карного майданчика було обмаль. Щоправда, кияни не могли похизуватися й подібним.

Після екватору першого тайму територіальна  перевага команди Вітора Перейри  стала аксіомою. "Порту" швидше і якось простіше проходив не лише середину поля, а й наступний редут динамівської оборони. Впадала в око перевага в індивідуальній майстерності атакувальних гравців чемпіона Португалії. Власне, вони першими в матчі створили по-справжньому небезпечний момент. Добре, що виручив Коваль.

Наші в першій половині зустрічі моментів  не створювали. За увесь  змагальний час їм так і не вдалося  завдати влучного удару в площину  воріт Елтона. Власне, так і залишилось таємницею, за рахунок чого динамівці  намагалися переконати суперника і глядачів у власній правоті. Якщо ставка робилася на швидкі флангові атаки та проходи у виконанні Гусєва та Ярмоленка, то вона себе не виправдала. Динамівський капітан хоч якось намагався загострити гру, тоді як Ярмоленка фактично не було помітно в перші сорок п'ять хвилин гри.

Не вразили (м'яко кажучи) і креативні  динамівські гравці центральної  зони – Милевський та Рубен. Хлопці фактично грали без м'яча. Мабуть, тому даремно дивуватися, що впродовж першої сорокап'ятихвилинки динамівці  не завдали жодного прицільного удару в ворота суперників.

Залишалося сподіватися на другий тайм. Точніше – на диво, бо підстав очікувати  звитяги від підопічних Блохіна  залишалося обмаль.

Попри сподівання, гра  не змінилася. Тобто, м'ячем все так  же більше володіли гості. Та що там володіли – вони за якийсь незначний дебютний відрізок зуміли створити одразу два реальних моменти, аби засмутити Коваля. В обох випадках "Динамо" рятувала неточність гостей на завершальній стадії атаки. Проте наскільки ж вишуканими були ці атаки "Порту"! По-перше, динамівська оборона шилася в дурні завдяки швидкому короткому пасу й наступної різкої передачі в розріз. По-друге, до такого розвитку подій, здавалося, динамівські оборонці виявилися неготовими. Добре, що португальців підвела точність.

Наші все так же намагалися змінити загальну картину  за рахунок позиційних атак та довгих передач м'яча на чужу половину поля. Жодних дивідендів це не приносило. Проте й інших шляхів для переінакшення гри кияни не шукали. Чи просто не могли знайти в умовах достоту щільної протидії.

Але десь ближче до середини другого тайму щільні лапи гостей дещо послабшали. В усякому разі, так здалося. Чи, може, то господарі  нарешті перейшли до рішучих дій. Як би там не було, проте на 66 хвилині "Динамо" створило перший небезпечний момент поблизу чужих воріт. Після чудової передачі Аруни мав вирішувати долю епізоду Ярмоленко, але Андрій чомусь пробив дуже несильно й загалом прогнозовано для воротаря.

Проте поява на полі Аруни  й Ідейє досить позитивно позначилася  на діях біло-блакитних. Вони активізувалися, передовсім в центрі поля, додали в  русі. І напівмоменти почали виникати і у воріт Елтона.

Деякий час можна  було спостерігати варіації відкритого футболу. Команди досить швидко долали середину поля, і ледь не кожна атакувальна спроба завершувалася спробою удару по воротах. Без особливої перспективи, та все ж. У порівнянні з першим таймом то було справжнє одкровення. До того ж, з'явилася й якась внутрішня напруга в цій грі. Принаймні, "йокало" серце під час атак як на одні, так і на інші ворота.

Наприкінці зустрічі суперники помітно стомилися, хоча й продовжували шукати щастя у  чужих воріт. У цьому протистоянні також не виявилося переможців –  гра проходила з перемінним успіхом. Хіба що повеселив публіку якийсь телепень, котрий вискочив із трибун на поле під час чи не останньої атакуючої спроби господарів.

На цьому – все. Загалом змістовна гра, без помітної переваги будь-кого із опонентів завершилася цілком закономірною нічиєю. У порівнянні з поєдинком у Порту "Динамо" додало в солідності, чіткості, грамотності. Це була зовсім інша команда, якщо можна так сказати. Проте й "Порту" довів, що може змінюватися в ліпший бік. Якщо два тижні тому ми побачили команду, яка покладається лише на свою атаку, то в Києві чемпіон Португалії постав вишколеним і дисциплінованим колективом, яким може вирішувати усі свої проблеми завдяки фаховій грі у захисті.

Загалом, якщо можна так  сказати, рахунок задовольнив обидві команди, бо ці команди на перемогу не награли. Проте якщо гостей ця нічия виводить до плей-оф Ліги чемпіонів, то господарі про Суперлігу можуть забути. Їхнє найближче майбутнє – Ліга Європи…

Олександр Солнцев