Футболіст з Донеччини: мене надихнули люди, які стоять на Євромайдані

Колишній футболіст збірної України Євген Левченко в ніч на 7 грудня побував на Євромайдані у Києві, щоб підтримати людей, які відстоюють своє право на європейське майбутнє.

Пізніше Женя поділився враженнями від побаченого на своїй сторінці в Instagram.

"І ось я стою на Майдані. Вночі він більше нагадує блокадний Ленінград. Всюди люди , з "жовто-блакитними" пов'язками. На КПП три вишибали-цербери контролюють потоки вхідного натовпу. Коректно, але жорстко вони перепиняють мені прохід. Не бути мені Орфеєм. Свою відмову вони пояснюють виступом одного з лідерів опозиції Віталія Кличка.

Я покірно погоджуюся і йду до величезної залізної бочки, з якої видно язики полум'я. Гріюся. Поруч зі мною дідусь років 60, несамовито, невгамовно махає прапором і покрикує "слава Україні". На його зморшкуватому, худорлявому обличчі застигли біль і страждання. Для мене це обличчя нашої нації. Лише сталевий погляд і мозолясті руки видають його непокірний характер козацького спадщини.

Трохи віддалік згуртовано кучкуються студенти, посипаючи владу односторонніми епітетами. На всій площі є точки громадського харчування, де при бажанні можна отримати цілком прийнятний провіант: суп, бутерброди, склянку гарячого чаю, фрукти.

У центрі Майдану височіє знаменита "йолка". Вигляд у неї аж ніяк не святковий. Вона обвішана революційним плакатами. Але їй не звикати. Зі сцени лунають наспіви і жарти про поїздку президента до Китаю. Всі сміються і махають прапорами.

У цілому ж атмосфера доброзичлива, ніякої явної агресії, крім експансивних гасел і вигуків. Так вже історично склалося , що Україна споконвіку розривають культурно-мовні розбірки. Але тепер ця боротьба набуває іншої форми - протистояння влади і народу. І на даний момент влада з народом знаходяться в діаметрально протилежних кутках рингу, і говорять на різних мовах в прямому і переносному сенсі.

Для багатьох, справа не в Європі, і не в Росії. Звідси і багатомільйонний Майдан. Мені не близькі революційні перевороти. Можливо, я не готовий на такі вчинки. Але мене надихають люди, які готові на все заради ідеї і світлої мрії. Адже без віри в майбутнє, немає сенсу життя", - поділився враженнями Євген.

Зазначимо, що Євген Левченко грав за збірну України з 2002 по 2009 роки. Є вихованцем донецького футболу. Майже всю кар'єру провів у Нідерландах.