"Ювентус" - "Шахтар" - 1:1. Нічия на користь чемпіона Італії

Кажуть, що "Шахтар" зараз - занадто гарний для чемпіонату України, проте "не дуже" - для суперників на кшталт "Ювентуса". От матч у Турині і мав відповісти на запитання - якого розливу "Шахтар" - містечкового чи континетального.

Відверто кажучи, з цього приводу були певні побоювання перед грою. Навіть незважаючи на те, що своїх опонентів у внутрішньому чемпіонаті донеччани майже не помічають. Усе ж таки чемпіон Італії за визначенням має бути складним і незручним супротивником. Особливо для команди Луческу, яка передовсім робить ставку на гру в передній лінії, а вже потім - на все інше.

ЮВЕНТУС - ШАХТАР. ВІДЕООГЛЯД МАТЧУ

Мушу визнати: побоювання виявилися марними. "Шахтар" постав солідною і впевненою командою, що знає собі ціну. Часом навіть здавалося, що "гірники" грають із запасом. Що ще мить, ще трохи - і вони легко дотиснуть свого іменитого суперника. Луческу таки мав рацію, коли говорив, що вивчив своїх візаві майже досконало.

Що ж до "Ювентуса", то від гри команди Конте залишилися двоякі враження. Я б навіть сказав "троякі". З одного боку, було видно, що туринці також, як і чемпіони України, мають запас міцності. Проте, з боку іншого, сперечатися у швидкості з донеччанами вони не можуть. "Ювентус" може бути ліпшим за "Шахтар" під час розіграшу стандартних ситуацій, проте в усіх інших компонентах гри "гірники", як мінімум, не поступилися італійцям. А в деяких - відверто переважали свого колись справді грізного суперника.

ЮВЕНТУС - ШАХТАР. ХРОНОЛОГІЯ МАТЧУ

Не збираюся говорити, що від колись славетного туринського суперклубу нині залишилася лише вивіска. Така думка якщо й має право на життя, то хіба що у непримиренних ворогів із Мілану. Насправді серед італійських грандів саме туринський клуб розвивається найбільш стрімкими темпами. Проте, здається, "б'янко-нері" й досі не позбулися від наслідків корупційного скандалу й етапування до серії "В".

Зірок рівня Недведа в нинішньому "Юве" немає. Скажете, що є Пірло? Так, є. Проте через об'єктивні причини Андреа вже не може розганяти атаку своєї команди. Передачі він і досі роздає геніальні. Не менш влучно може виконати штрафний удар. Але швидкості в нього немає. Він не біжить. На відміну від того таки Вілліана чи Мхітаряна.

Не відзначається зірковістю і лінія туринського нападу. Проти такої команди можна і треба грати вдало. Хоча вона й залишається за своєю суттю незручною й небезпечною. Як і кожна італійська.

"Ювентус" і розпочав так, ніби зайвий раз підтверджував, що для нього головне - форма, а не суть. Туринці наглядно показали суперникові, що ні на ініціативу, ні на швидкий гол не претендують. На перший погляд таке рішення іменитої команди, яка, до того ж, виступає в рідних стінах, може видатися незрозумілим. Чи авантюрним. Проте треба знати італійців. І зокрема - "Ювентус". Команда Конте дуже часто діє саме так в серйозних матчах.

Покладаючись передовсім на кулаки, а не на зуби.

Зустріч проти "Шахтаря" винятком не стала.

Проте, на відміну від своїх багатьох суперників по серії "А", донеччани знали, що робити із подарованою їм ініціативою. За рахунок озвученої раніше швидкості "гірники" достоту комфортно почувалися на чужій половині поля. Середню зону команда Луческу проходила справді швидко. Вілліан і Фернандіньо заслужили на компліменти. Та й фланги у "Шахтаря" працювали непогано.

"Ювентус" же в цей час більше скидався на ведмедя, який цілком задоволений життям і не турбується про те, чим набити свій кендюх. Мовляв, здобич сама прийде й здасться на милість переможця. Проте "здобич" виявилася не лише гоноровою, а й вправною. Часто-густо дії "Шахтаря" скидалися на випади бджіл - налетіли, покусали - й шукай вітер в полі. Туринському ведмедю все складніше вдавалося відмахуватися від надокучливого суперника.

Тому гол "Шахтаря" цілком вписувався в сценарій гри. У цей період часу "гірники" справді були кращими. Вони створили кілька небезпечних атак, були активнішими й швидшими. Словом, усе правильно й закономірно.

Проте туринський ведмідь виявився достоту гнучким, як для косолапого. Після пропущеного м'яча "Ювентус" одразу ж прокинувся. Навряд чи доречно говорити, що господарі запропонували гостям надто складний ребус. Проте вже перша осмислена атака туринців виявилася для донеччан фатальною. І якщо у випадку, коли забивав Тейшейра, ми можемо сміливо говорити про те, що це саме атакуюча ланка зіграла вдало, а не захист припустився грубої помилки, то в випадку з голом Бонуччі, здається, все навпаки. Туринський оборонець опинився сам-самісінький безпосередньо в центрі штрафного майданчика. Ну, а Пірло зайвий раз довів, що з точністю передач у нього все гаразд.

Далі віддамо належне гостям - вони не лише не знітилися,а й продовжували діяти за звичними лекалами. Так, ніби нічого й не сталося. Гравці півзахисту донецької команди все так же швидше за своїх опонентів проходили середину поля, все так же Мхітарян та Вілліан були вправнішими за своїх візаві. Щоправда, туринський "ведмідь", відчувши запах крові, не став знову впадати в сплячку. Він також декларував активність. На тому й закінчили в першому таймі.

І якщо в таймі другому спрогнозувати дії "Шахтаря" можна було майже безпомилково - "гірники" й надалі гратимуть за сценарієм першої половини зустрічі, то уявити, як себе поведе чемпіон Італії, було дуже складно, адже існувала купа варіантів.

Із цієї купи підопічні Конте вибрали якийсь проміжний варіант. Не доречно говорити, що вони й другу частину матчу розпочали вайлувато. Проте яскраво окреслювати свої претензії на змагальну ініціативу не поспішали. Для "Шахтаря" такий розвиток подій був цілком прийнятним.

Десь із середини другого тайму "Ювентус" без вагань забрав те, що подарував опонентові на самому початку гри. Але й "гірники" при цьому проявили тактичну гнучкість. Команда Луческу чудово почувалася в контратакуючій грі. Більше того, саме донеччани були ближчими до перемоги. Один Вілліан міг забивати, як мінімум, двічі. Особливо небезпечною виявилася остання спроба бразильця. На останніх секундах матчу. За "Ювентус" зіграла поперечина.

У підсумку - комфортна нічия. Її можна назвати закономірною, можна вважати бойовою. Проте не залишає відчуття, що "Шахтар" більше втратив, аніж здобув. Чемпіон України виявився аж ніяк не слабкішим за чемпіона Італії. Майже все у цій грі було на боці "гірників".

Окрім везіння.

Олександр Солнцев