Про силу мозку і капітуляцію краси

Наша авторка Олена Концевич з уважністю стежить за усілякими рейтингами та нагородженнями, бо її, як і відомого російського поета, турбує питання: "что есть красота и почему ее обожествляют люди"? А головне, чому найкрасивіший чоловік України зовсім не нагадує Джонні Депа.  

Про силу мозку і капітуляцію краси

Скажіть, яка жінка не вважає себе красивою? Жінка може бути безкінечно зайнята хатніми та іншими проблемами, може працювати на будівництві, може бути бухгалтером, а по ночах, замість виспатися для гарного кольору обличчя, сидіти над безкінечними звітами – але в будь-якому випадку жінка хоче подобатись, і хоч ти вмри – а знайде бодай раз на квартал час на перукаря і виріже з скупого родинного бюджету кошти на нову кофтинку. Жіноча краса – річ, на жаль, від природи нетривала, однак – хвала пластичній хірургії! – легко піддається корекції і є майже вічною. Це чоловік, як відомо, повинен бути трохи гарнішим за мавпу. Жінка повинна бути бездоганною квіткою, котра тішить око і все решта того ж таки мавпоподібного чоловіка. Аби в наш несамовитий вік рівноправності і сучасних технологій встигати бути красивою, жінка часто відмовляє собі у тривіальному відпочинку, так характерному для сильної половини – повалятись десь на дивані з книжкою. А відтак, оскільки наша краса у наших руках, ми, жінки, такі прискіпливі до краси інших.

"Ти бачила Марину з 4-го під'їзду? Вона зробила собі хімію". – "Еге. І так невдало!.." Якщо якась Марина з 4-го часто-густо піддається такій нещадній критиці, то що казати про телезірок, котрі мозолять нам щодня очі з екрану? Їм бо не доводиться виробляти всі ті хитромудрі штучки, що рядовій домогосподарці, і уривати свій дорогоцінний час, аби виглядати на мільйон баксів – це їхня робота. Тому особисто моя улюблена справа – дивитися по ТБ всякі сумнівні конкурси краси і тому подібне.

Ви бачили, хто переміг цьогоріч у конкурсі "Міс Україна-Всесвіт"? Бачили? Я, на жаль, теж. Переможниця є студенткою екс-глави Центральної виборчої комісії Сергія Ківалова. Це ж треба – точно, як і торік. Скажете, збіг? Чи це Ківалов так вдало на своїх студенток діє?.. Чого взагалі варті всі ці конкурси краси – починаючи від масштабних, типу Міс Україна чи Міс Білоцерківська область, і закінчуючи різними "Міс ТзОВ "Горгона"? Ні для кого не секрет, як вони проводяться, адже є нічим іншим, як вдалим капіталовкладенням для грошових мішків: попри те, що на таких забавах перспективи не найгірші, то ще й можна зробити собі непогану рекламу, виступивши у ролі спонсора. Скажімо, титул "Мецената року-2010" на щорічному врученні "Людини року" здобув Олександр Онищенко – за свій вклад у розвиток культури. На радощах патрон прекрасного буремно відзначив своє призначення, де всі охочі могли поспостерігати, на що саме йдуть кошти, за котрі Онищенко отримав свою почесну відзнаку: на сцену вибігло стадо напівоголених дівчат, що всіляко імітували черговий музичний гурт. От вам і вклад у мистецтво…

Уявіть, скільки може принести вам перша-ліпша красуня з Малих Бичок чи Буби Бабинецької, якщо вкласти у неї грошенят, організувати перемогу на такому конкурсі, а тоді купити їй контракт з модельним агентством чи виробником колготок і вдосталь качати відсотки з прибутку. Адже що для жінки найстрашніше? Натяк на те, що вона некрасива. Тож щойно підопічна захоче відправитись у вільне плавання і зірватись меценатові з гачка, добрий дядько спонсор може ні за цапову душу всім розпатякати, як насправді чергова міска отримала свою корону. І тоді всі дружно закричать: "Ага, так ми й знали, що перше місце для цього крокодила було куплене!!!"

Вітчизняні мас-медіа, нахапавшись досвіду у закордонних колег, обожнюють проводити всілякі рейтинги. Кожен більш чи менш популярний глянцевий журнал щороку проводить начебто прозорий моніторинг глядацьких симпатій, в силу котрого визначають "Найгарніших людей року". Згідна – така практика і за кордоном прийнята – треба ж зіркам зайвий раз засвітитись на палітурках масового чтива. Але якщо там, у них, найкрасивішими стають такі, як Джордж Клуні чи Хайді Клум, то у нас це як правило хтось такий, як Тіна Кароль чи Володимир Зеленський. І якщо Таня Ліберман ще для когось і потягне на "найкрасивішу", то в недорослику Зеленському приблизно стільки ж краси, як у Термінаторі романтики.

Цього року найкрасивішими людьми року за підсумками модного журналу "Viva!" стали співачка Віра Брежнєва та доктор Комаровський, котрий віднедавна розповідає українцям з телеекрану, як лікувати дитячий пронос. Якщо з Вірою Брежнєвою, чиє обличчя останнім часом не транслюють хіба що з прасок і пилососів, все ясно, то до чого тут Комаровський до краси?! На запитання про власну номінацію пан доктор сказав так: "Краса з точки зору біології – це зовнішній вигляд, що спонукає до продовження роду. Це краса біологічна. В соціумі у нас вибирають не статево дозрілих самців, а мужиків, котрі чогось досягли і щось уміють. Жінки рано чи пізно почнуть розуміти, що краса мужчини визначається його мізками". Прекрасно, докторе, прекрасно, але давайте тоді називати речі своїми іменами – найменуймо конкурс "Найпотужніший мозок року", або "Міс та містер Інтелект". До чого тут краса?.. Серед претендентів на титул красеня та красуні року, що минув, були, між іншим, репер Потап, Яна Клочкова та Анастасія Приходько.

Що тут ще додати?.. Не секрет, що кожен бореться за своє місце під сонцем, і для кожного це місце часто-густо визначається кількістю заплачених грошових одиниць. Питання в іншому – коли у нас врешті збагнуть, що конкурси краси – не рейтинги вітчизняних телеканалів, що шоу-бізнес – не конкурс найбільш оголених сідниць, та й взагалі, що Україна – не Зімбабве. Лише тоді буде у нас красенем року Джонні Депп, а не Савік Шустер.

Комментарии
Сортировать:

Следующая публикация

Я разрешаю TSN.UA использовать файлы cookie