Операція Асад. Експерти розповіли, чим обернеться для Росії бомбардування Сирії

30 вересня Рада Федерацій у закритому режимі прийняла рішення дозволити президенту РФ Володимиру Путіну використовувати російські війська в інших країнах.

Як уточнив голова Адміністрації президента РФ Сергій Іванов, йдеться лише про Сирію і лише про авіацію. Проте, як показує історія, приймати на віру слова російських функціонерів не варто. Відтак небезпека може зависнути і над Україною, і над іншими країнами, у яких Путін має свій інтерес. Чим це загрожує, можна зараз спостерігати на сумному прикладі Сирії.

Із чого все починалося

Ще у 2011 році у рамках Арабської весни у Сирії піднялося повстання проти режиму президента Башара Асада, яке переросло у громадянську війну. Протистояння між повстанцями та самодержавним правителем продовжується і досі. Тим часом частину території Сирії контролює терористична організація "Ісламська держава", бойовики якої захоплюють міста та масово вбивають людей, не жаліючи навіть дітей.

У ситуації, яка склалася, режим Асада підтримує Путін, повстанців підтримують Штати. Водночас США намагаються зараз створити міжнародну коаліцію для боротьби з бойовиками "Ісламської держави", час від часу наносячи аіваудари по позиціям терористів. Путін також видає, що збирається боротися із тероризмом. Таку думку він намагався донести до світової спільноти, виступаючи кілька днів тому на Генасамблеї ООН.

Чим усе закінчиться

Але показова відданість Путіна ідеї встановлення миру є лише симулякром, адже сьогодні перший авіаудар Росія нанесла не по бойовиках, а по мирних мешканцях міста Хомс. Загинули 33 людини, у тому числі три дитини. Подальші удари, за повідомленнями очевидців, наносилися по території, яка не контролюється бойовиками "Ісламської держави". Загалом, у результаті атаки російської авіації загинули десятки сирійських повстанців-противників режиму Башара Асада. Тут стає зрозуміло, за кого або проти кого виступає Путін.

Звичайно ж, у Міноборони РФ запевняють, що авіаудари наносилися виключно по терористах ІГ. При чому у Росії заявляють, що лише вони мають легітимне право використовувати свої війська на території Сирії, оскільки їх про це попросив Асад. І наполягають, щоб Штати навіть не думали втручатися.

Експерти висловили думку, що і Обама, і Путін навряд чи хочуть розгорнути на теренах Сирії відкритий конфлікт між США та Росією, але попередили, що ці події можуть мати дуже негативні наслідки, аж до початку холодної війни.

Ігор Семиволос:

- Дозвіл на використання військ у Сирії - це абсолютно логічний крок Путіна після його виступу на Генасамблеї ООН, де він чітко дав зрозуміти, що почне військову кампанію у Сирії, незважаючи на будь-які обставини.

Зараз питання полягає не в тому, наскільки далеко він може зайти, а наскільки глибоко вляпається. Відома дилема будь-якої війни: увійти у війну дуже легко, а вийти - дуже важко. І зрозуміло, що у цій ситуації багато хто з подивом дивиться на російську військову активність і це рішення, оскільки ця військова кампанія, яку починає РФ, апріорі не користується підтримкою громадської думки в Росії. І провести її буде складно. Так само буде складно довести собі й іншим, що вона є успішною.

Обмін інформацією між Обамою та Путіним певною мірою може бути запобіжником, оскільки кожна зі сторін не хоче розпочинати бойові дії одна з одною. Але є такі поняття як дружній вогонь і ексцес виконавця. Тобто тут ключове питання - як запобігти таким випадкам, які ймовірно можуть статися. Іншими словами, російські літаки можуть обстріляти позиції, на яких перебувають американські військові або інструктори, в результаті чого можуть загинути американці. У цьому випадку досягнення цієї координації дій необхідне для того, щоб не призвести до ескалації після таких можливих випадків.

Наразі позиції сторін такі, що ключові гравці антиігілівської коаліції виступають проти участі Росії і особливо проти включення туди Асада. Відтак Росія зараз навряд чи доєднається до антиігілівської коаліції США, оскільки зараз з одного боку існують Путін і Асад, які чітко декларують свої цілі, а з іншого - антиігілівська коаліція, у якій немає місця Асаду.

Це може вилитися у доволі тривалий конфлікт. І для нас - чим довше, тим краще. Яка різниця програє Росія у Сирії чи в Україні? Головне, що програє.

Микола Сунгуровський:

- Рішення про дозвіл на використання військ не залежало від підсумків Генасамблеї ООН. Якщо вже Путін почав будувати в Сирії базу, то не просто так. А російські війська з'явилися там набагато раніше, правда були заявлені як охоронці бази, як радники, консультанти. А тепер, коли Путін заявив, що він від своїх цілей не відмовляється, що він збирається підтримувати Асада і разом з ним боротися з "Ісламською державою", то очевидно, що там повинні з'явитися війська. Для цього він і отримав схвалення від Ради Федерацій.

Важко сказати, як буде далі розвиватися конфлікт інтересів між Росією і коаліцією США, тому що він стосується дуже багатьох аспектів. І по-перше, тому що така коаліція ще по суті не створена. А заявка Путіна про те, що він зі свого боку готовий таку коаліцію створити, повинна була внести розкол, оскільки він бачить її склад абсолютно не таким, як європейські держави. Путін бачить коаліцію у складі Штатів, Росії, Ірану, Туреччини, Саудівської Аравії та Сирії. Цими заявами він наголосив, що його задуми рішучі, що він збирається їх відстоювати і втілювати у життя.

США вже діють у межах своєї коаліції, але ці дії спорадичні і не завжди узгоджені. В принципі, в цю коаліцію вже зараз готові увійти Штати, Франція, Великобританія, Ізраїль, Туреччина. Але наявність у всіх учасників власних цілей стримує її створення. І через несумісність їхніх інтересів єдиної стратегії дій ще немає. У цьому полягає проблема. Європейські країни зараз хочуть створити таку коаліцію у складі п'яти основних діючих членів Ради безпеки ООН плюс Німеччина. Але це знову ж тільки наміри, а не факт. Виходить, що Путін їх випереджає зі своїми ініціативами. І в цьому є слабкість Заходу.

Військового потенціалу у Росії достатньо ще не на одну Сирію, однак він все ж обмежений. І якщо вона почне військові дії у Сирії, то сама перетворитися в ціль для "Ісламської держави". І на тлі негативного процесу на Кавказі, в Середній Азії та й у самій Росії з джихадистським ісламським рухом може виникнути ще й третій фронт. Тут, звичайно, їхнього потенціалу буде замало. Виходить, що такими діями Путін сам собі риє могилу.

Тарас Березовець:

- На сьогоднішній день план Путіна домовитися із Заходом провалився. Він хотів скасування санкцій, заради цього він літав до Обами, сподівався, що Захід піде на зустріч, визнає Україну як частину російської зони відповідальності і піде на скасування санкцій проти Росії в обмін на те, що Росія буде допомагати боротися з "Ісламською державою". І крім цього, це повинно було привести до порятунку режиму Башара Асада.

Однак у своєму виступі на Генасамблеї Обама чітко сказав, що Асад повинен піти, замість нього повинна прийти нова влада. Він сказав, що будь-які спроби перекроювання кордонів, тиску на Україну з боку Росії не прийнятні. Фактично ні по Україні, ні по Сирії домовитися їм не вдалося.

Примітно також, що Росія вимагала від США не використовувати військову авіацію проти "Ісламської держави". А за останніми даними розвідки, Росія сьогодні перекинула комплекси ППО "Тор" в Латакію, західну сирійську провінцію, де вони зараз побудували військовий аеродром і перекинули 28 винищувачів і бомбардувальників. Запитання: навіщо їм потрібні системи ППО, якщо у "Ісламської держави" взагалі немає авіації? Авіація є тільки у країн НАТО. Фактично ці ППО можуть використовуватися тільки проти них.

Рішення Ради Федерацій, яким надано дозвіл використання збройних сил - це в першу чергу в рамках сирійської історії. Але при цьому потрібно розуміти, що до наземної операції Росія зовсім не готова і Путін сказав, що у них немає грошей, для того, щоб починати сьогодні війну. Тому мета цієї операції буде - нанесення ударів з повітря. Вони планують таким чином законсервувати ситуацію і врятувати свого ставленика у Сирії, президента Башара Асада.

Якщо під час бомбардувань, які вже відбувають, станеться інцидент із дружнім вогнем і загинуть американці, це, по суті, буде вважатися оголошенням війни проти США. Американці чітко, сьогодні вже дуже жорстко, сказали Росії, що використання систем ППО неприпустимо. Адже вони чудово розуміють: якщо хто і буде збивати їхні літаки, то це тільки росіяни. Ніхто інший цього зробити там не зможе. Якою буде відповідь американців? Вони звичайно не будуть починати війну з росіянами, це не реально. Вони можуть тільки, грубо кажучи, перейти до нового етапу санкцій. І це може мати досить важкі наслідки для Росії. Це буде фактично оголошення холодної війни між Америкою і Росією.

Паралельно Путін може спровокувати ескалацію на Сході України. Адже у рішенні використовувати війська не конкретизовано – де саме. Тому вони точно також можуть спробувати і тут нанести удар. Це не має ніякого сенсу, тому що українська армія вже зміцнилася. Але це може бути зроблено з метою ще раз продемонструвати свої претензії на Україну, нібито тут є зона відповідальності Росії. При цьому він розуміє, що у відповідь Америка нічого, крім санкцій, не може вдіяти. Тому що навіть зброю Обама не хоче Україні поставляти.

Обама дуже м'який і нерішучий президент, тому це йому дається дуже нелегко і болісно. Він звичайно хоче вийти з цієї ситуації без конфронтації. Він взагалі мріяв залишити по собі позитивну пам'ять, піти таким президентом-миротворцем. А Путін зараз руйнує всі його плани. Він зазнав приниження на Генасамблеї ООН і тепер вважає, що повинен принизити у свою чергу Обаму, показати, що Обама, грубо кажучи, нічого не вирішує. Це зараз основне завдання Путіна - принизити Америку та її президента, показати, що тепер ви платите за свої помилки.

Гела Васадзе:

- Щоб відвернути увагу світу від України, він готовий на все - навіть бомбити Сирію.

Рішення Ради Федерації дозволити Володимиру Путіну використовувати російські війська в Сирії - цілком логічне і очікуване в силу того, що за фактом він це вже зробив. Більше двох тижнів ми бачимо, як Путін зі своїми "зеленими чоловічками" влазить у сирійську авантюру.

Чому саме зараз? У Нью-Йорку Путіну не вдалося домогтися якої-небудь значущої ролі для Росії в боротьбі з ІГІЛ - та й взагалі, насправді, ніякої не вдалося добитися. Так що, пояснивши у своєму виступі на Генасамблеї ООН усіма світу і перш за все, росіянам, як він буде боротися з ІГІЛ і заодно з сирійською опозицією, захищаючи режим Асада, Путін пішов у наступ.

Радість російських ЗМІ з приводу того, що США нібито змінили свою позицію по Асаду, звичайно, абсолютно необгрунтована. Сполучені Штати Америки не бачать абсолютно ніякої різниці між ІГІЛ і Асадом, і вважають, що президент Сирії повинен піти. І в цьому принципова відмінність позицій США та Росії.

І це одна з причин, чому в Нью-Йорку Обама і Путін залишилися при своїх. Хоча Обама вирішив все-таки зустрітися з ним, ні до чого домовитися вони не змогли. Та й жоден президент Сполучених Штатів Америки, навіть такий слабкий президент, як Барак Обама - це моя особиста думка - не може піти на поступки Путіну.

Але тут важливо інше. Путін досяг інший своєї мети - він актуалізував Сирію. Там адже нічого особливого за останні місяці не відбувалося, ситуація була приблизно такою ж, як і півроку тому, і рік тому. Путін зміг актуалізувати Сирію і деактуалізувати України. Йому дуже важливо зараз забути Україну, як страшний сон. Забути те, що зараз відбувається на Донбасі, забути те, що анексований Крим і для нього не менш важливо, щоб про це забув і весь інший світ. Тому гаряча фаза конфлікту на сьогоднішній день завершена. Але це не означає, що в будь-який момент, коли це буде вигідно і потрібно Путіну, вона знов не буде реанімована.

Але враховуючи, що в найближчі тижні буде оприлюднено доповідь по катастрофі малайзійського "Боїнга" на Донбасі, і українська тема знову буде актуалізована, участь у боротьбі з ІГІЛ для Путіна буде додатковим козирем - ось, мовляв, дивіться, так чи інакше, але я протистою ісламістам і працюю на благо світової безпеки.

Ольга Скичко