Солідарність Заходу щодо української кризи все ще дуже тендітна - Le Figaro
Автор статті закликає Європу прокинутися.
Захід закликали прокинутися і замислитися над безпекою / © facebook.com/Alex Kovalevskiy
Аналітичну статтю, яка називається "Безпека: Європа, прокинься!", опубліковану в газеті Le Figaro, написав французький генерал-майор Моріс де Ланглуа, який командував 4-м розвідувальним полком легких танків і бронеавтомобілів 27-ї гірськострілецької бригади і брав участь у різних операціях НАТО. Він обіймав різні посади в центральній адміністрації, в генштабі сухопутних військ і генштабі армії. У 2005 р. він почав працювати в Європейському оборонному агентстві, лише створеному на той момент в Брюсселі, а потім з 2009 по 2012 рр. був заступником генерального секретаря в представництві Франції у Військовому комітеті Європейського Союзу. У 2012 р. він почав керувати дослідженнями у сфері європейської та трансатлантичної безпеки в паризькому інституті IRSEM.
Українська криза створила нову проблему всередині Європейського оборонного співтовариства. В черговий раз, незважаючи на реакції кількох окремо взятих країн, Європа промовчала. А Сполучені Штати, навпаки, відреагували першими і заспокоїли союзників по НАТО, запропонувавши конкретні заходи.
В Євросоюзі, який створив дипломатичну організацію, погіршилася обороноздатність, що піддає ризику його безпеку. Лише кілька європейських країн усе ще володіють значними військовими можливостями, але коли справа доходить до їх використання, одна тільки Франція готова це зробити. Але чи надовго її вистачить?
Напередодні національного свята, присвяченого сторіччю Першої світової війни, настав час для Європи серйозно задуматися про головні проблеми безпеки, які стоять перед нею. Якщо наш континент живе у мирі протягом майже 70 років, то навколо нього обстановка в сфері безпеки погіршується. Тим не менш, ні Сполучені Штати, ні кілька європейських країн не можуть взяти на себе всю відповідальність за безпеку.
Наше східне сусідство в березні цього року стало місцем серйозного порушення кордонів суверенної держави, України. Тим не менш, не варто думати, що такий сценарій, як був у Криму, не повториться знову, і потрібно пам'ятати, що багато заморожених конфліктів можуть розгорітися знову. На Близькому Сході відбуваються серйозні сутички, в тому числі громадянська війна в Сирії і наступ джихадистів в Іраку. Можливе підписання угоди про іранську ядерну програму 20 липня також може змістити баланс сил в регіоні.
Наше південне сусідство також не обійшли стороною конфлікти і дестабілізація. Роботи по відновленню району Сахеля в Африці після пожеж вимагають втручання, тривалого і дорогого. Якщо про Малі і Центральноафриканську Республіку постійно говорять в новинах, не варто забувати також про Лівію, Нігерію, обох Суданах, Сомалі ... Франція приймає там активну участь, але відчуває себе самотньою, незважаючи на допомогу Європейського союзу та ООН.
Сполучені Штати вимагають від європейців робити більше інвестицій у сферу оборони і розділити з ними тягар безпеки.
Наша Біла книга з питань оборони і національної безпеки, яка була опублікована у квітні 2013 року, називає безпекову та оборонну політику інструментом, який служить основним інтересам ЄС. Але ці життєво важливі інтереси все більше і більше піддаються різним загрозам, а наш трансатлантичний альянс буде проходити через дуже суворі випробування, оскільки в США зараз також склалися несприятливі економічні умови, і вони приділяють більше уваги Азіатсько-тихоокеанському регіону. Події в Україні не вплинуть корінним чином на розгортання американських військ у Європі, яких уже стало набагато менше.
Американці чекають від європейців чітких заяв на наступному саміті НАТО, який має відбутися в Ньюпорті 4 і 5 вересня. Хоча Захід висловив солідарність з приводу української кризи, вона все ще дуже тендітна. Державний секретар з питань оборони США Чак Гейґел підкреслив 4 червня в Брюсселі, що рівень витрат європейських країн на оборону викликає занепокоєння і становить загрозу для цілісності Альянсу.
Саме тому Європа повинна придумати нове визначення своєї безпеки в широкому сенсі. Вона повинна виходити за рамки спільної політики безпеки і оборони, яка зараз стосується тільки зовнішніх дій Євросоюзу. Ця всеосяжна безпека повинна охоплювати також і солідарність у разі терористичної атаки чи стихійного лиха, а також зовнішнє управління кризами. Країни-члени ЄС повинні взяти на себе зобов'язання робити значні фінансові інвестиції для посилення своєї національної обороноздатності і показати свою готовність брати участь у разі потреби. Крім того, що це стане полегшенням для нашої країни, яка уже активно приймає участь у різних операціях, ці зобов'язання будуть викликати більше довіри до ЄС і зроблять його більш помітним. Це дозволить НАТО посилити свою колективну оборону, а Європейський Союз зможе стати надійним партнером Сполучених Штатів, шановним партнером Росії і більш помітним учасником у сфері безпеки та розвитку Африки.