Сотні справ і жодного провладного фігуранта: що показали вибори у Вірменії
Одним із найчутливіших питань вірменських виборів стало ставлення влади до опозиції. За даними Генпрокуратури Вірменії, за кілька місяців перед голосуванням було відкрито сотні кримінальних справ, пов’язаних із виборчим процесом, а переслідування почалося щодо сотень людей. Окремо повідомлялося про десятки затриманих наприкінці кампанії. Формально йшлося про підкуп виборців та інші порушення, але політичний контекст робить цю картину значно складнішою. Особливо промовистим виглядає те, що серед затриманих не було представників провладних сил.
Про це пише РБК.
Перемога прозахідного Пашиняна зміцнила зовнішньополітичний розворот Вірменії у бік ЄС, проте європейський курс не дорівнює автоматичній появі демократії.
У день виборів Слідком Вірменії повідомив про відкриття 59 кримінальних справ за звинуваченнями у порушеннях, пов’язаних із виборами. А наступного дня МВС країни заявив, що під час голосування було зафіксовано 619 повідомлень про порушення: випадки подвійного голосування, порушення таємниці голосування, перешкоджання здійсненню виборчих прав, підкуп виборців та втручання у виборчий процес. Станом на ранок 8 червня затримали 18 осіб, а ще 322 звіти про порушення перебувають на стадії перевірки. Серед сотень затриманих не було жодного представника провладних сил.
Незалежна спостережна місія The Independent Observer Alliance, спостерігачі якої відвідали 1 906 з 2 005 виборчих дільниць, зафіксували: проблеми були виявлені на 44% виборчих дільниць, тобто, на кожній другій, що погано узгоджується з образом «демократичного» голосування. Ще одна місцева місія спостереження «Айакве» зафіксувала: у виборчих списках були померлі люди.
Згідно з попередньою заявою Парламентської асамблеї ОБСЄ (OSCE PA) за підсумками спостереження за парламентськими виборами у Вірменії: «Кампанія мала вкрай конфронтаційний характер, супроводжувалася риторикою, що сіє ворожнечу, і відзначена обинуваченнями у підкупі виборців та інших порушеннях виборчого законодавства, що призвело до численних кримінальних справ проти опозиційних кандидатів та активістів».
А спеціальний координатор і керівник короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ Фарах Карімі заявила: «Концентрація арештів і кримінальних переслідувань щодо опозиційних діячів сприяла формуванню уявлення про вибіркове правосуддя, в той час як поляризований інформаційний простір, підбурювальна риторика, дезінформація, а також постійний зовнішній тиск підірвали демократичну стійкість Вірменії та цілісність суспільних дебатів».
На тлі перелічених фактів позиція ЄС щодо Вірменії виглядає абсурдно. Так, 8 червня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн привітала Нікола Пашиняна з перемогою і додала: «Ми високо цінуємо наше партнерство з демократичною Вірменією, яка все більше зближується з Європою«. За такої кількості порушень називати ці вибори „демократичними“, звучить як глузування.
Наявність порушень з боку опозиції не можна ігнорувати, але виборче правосуддя має бути однаковим для всіх. Якщо правоохоронна система працює лише в одному політичному напрямку, довіра до виборів неминуче слабшає. Саме це мало б стати предметом уважної оцінки ЄС. Проте Брюссель обрав іншу рамку — привітати переможця і підкреслити демократичність Вірменії. Такий підхід залишає поза кадром головне питання: чи були ці вибори справді рівними для всіх учасників.