Попит є: в Україні може відродитися річковий флот, але є умови

Колись левову частку вантажів по Україні перевозили річками, і це було швидко, недорого, не псувало автошляхів і не спричинювало на них заторів. Однак нині з колишнього річкового флоту лишилися десяток барж і катерів, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

"Воно проходить техогляд серйозний, з підйомом судна. А крім цього, щорічний проходить огляд", - розповів капітан-механік 40-річного теплоходу Олександр Хрещик. Його судно курсує Дніпром і кожні 5 років проходить інспекцію. Молоді капітани знають його, як Сан Санича – він завжди підкаже з ремонтом і порадить із командою. Річкового стажу у свої 55 має майже 40 років. Капітан не приховує суму від того, що річковий флот занепав. "Було дуже багато флоту. Працювали лінії прямі крилатого флоту. Зараз немає нічого. Нічого не працює", - констатує він.

У 80-ті роки минулого століття лише київський річковий порт нараховував півтори тисячі одиниць техніки. "Більшість цього флоту була продана, була порізана на металолом", - каже голова правління порту Мальвіна Підлужна. Від колишньої величної флотилії залишився мізер – 11 пасажирських кораблів і 12 вантажних. У міністерстві інфраструктури кажуть, що річковий транспорт потребує фінансування, бо на нього зростає попит: якщо за 2014 рік Дніпром було перевезено 4,5 млн тонн вантажу, то в 2018 році – вже 10 млн тонн. "Наприклад, у минулому році ми навіть продовжили навігаційний період", - каже проектний менеджер реформи галузі внутрішніх водних шляхів Євген Смуригін.

Щоби заново розбудувати інфраструктуру транспортних водних перевезень, треба щонайменше 100 мільйонів євро. Щоби її утримувати – ще 287 мільйонів гривень щорічно. Тоді як бюджет галузі на мілині, потрібні приватні інвестиції, але компанії на це йдуть неохоче – в Україні не існує чітких правил такого роду бізнесу. "Один комплексний законопроект. Але він має вирішити питання фінансування річки, врегулювати відносини держави і приватного сектору", - наголошує експерт у сфері транспорту Олександра Клітіна.

Пасажирські перевезення зараз не такі вигідні – людям дешевше і швидше пересуватися автобусом чи електричкою. Інша річ – вантажі. Щоби перевезти, до прикладу, ту саму кількість зерна, що може вмістити одна баржа, потрібно гнати нашими дорогами 500 вантажівок. От тільки інфраструктура на воді – така сама, як і ями на дорогах. Стан шлюзів, через які проходять судна, жахливий. "Людина може нажати на важіль, а шлюз може не відкритися. Тому що настільки ці всі системи заіржавіли, застаріли", - констатує Олександра Клітіна. В Україні вже сьомий рік намагаються ухвалити закон про водний транспорт – такий, щоби дозволив вкладати і заробляти на ньому великі гроші, а також підтримати навіть найдрібніших учасників ринку на плаву. Однак ці спроби досі лише тривають.

 Кореспондент ТСН Раміль Єнікєєв