Українські рятувальники самі варять собі борщ і відмовляються бути "героями"

Неопалима купина - так зветься чудотворна ікона божої матері, яка має власний  день у церковному календарі. У світському - це день українського рятувальника, бо саме ця ікона є покровителькою рятувальників та пожежників, йдеться в сюжеті ТСН.

Мужні МНСівці готуються до свята. Чепуряться самі, відчищають та відмивають свою улюблену техніку. Дарма, що цим ЗІЛам та КАМАЗам по 20-25 років, на свято мають блищати, як нові. Рукави чітко проти годинникової стрілки. Навіть бойові сокири - якими під час пожежі вибивають та рубають двері, дбайливо перекладають. 17 вересня - день рятівника. Пожежна частина у Білій церкві - легендарна. Саме її бійці  під час Чорнобильської катастрофи відкачували воду з-під зруйнованого реактора. Вже десятиліттями тут бережуть свої традиції. Дарма, що настали нові часи, тричі на добу  рятувальники самі варять собі їсти. Ніяких пакуночків з бутербродами.

"Борщ на перше у вас буде, а на друге? - Другого ми не варимо. У нас борщ і компот, з утра ми снідаємо, картошечку жаримо, таке - ну покажіть нам, що там булькає -- як шо, зажарка, закипає", - розповідає пожежник Олександр Миколюк.

Сьогодні черговий на кухні -  командир відділення  Олександр Миколюк,  його "фірмова" страва - борщ і плов, його він має зварити на вечерю, але куховарство доводиться трохи відкласти - пожежа.

Одна хвилина і старенький пожежний ЗІЛ уже хвацько мчить на перший виклик. Сивий дим  від пожежі видно за кілометрів 5. Горить стерня. 

Це не пожежа, а казка, просто подарунок МНСівцям до їхнього професійного свята. Таке погорить і саме погасне.

Та пожежники все-таки беруться за роботу. Щоб не зайнялася посадка і вогонь не дістався до  людських осель, пожежники озброюються лопухами. Півгодини - і всі вже замурзані, годі й упізнати.

"Пот, грязь, болото - і героїзм - ні, не героїзм, фанатізма не треба. Як то кажуть праця для справжніх любителів ексртімних ситуацій", - розповідає пожежник Вадим Павлюк.

За роботою пожежників уважно стежать місцеві.

"Хто підпалив? - Я не знаю. А чого не гасите, так це ж спеціально підпалили, щоб орати було легше, а що назбирали? - Качани", - кажуть місцеві.

Згодом Баба Софія таки відкриває таємницю  - після вогню качани легше збирати, їх добре видно. Але  роботу пожежників дуже поважає. І бажає їм усіляких гараздів.

Не надто засмутилися і самі вогнеборці. Краще гасити ось такі підпали, ніж виїжджати на пожежі в людських оселях чи страшні автокатастрофи. Хоча б у свято - без людських сліз.